Наукові школи

Стаття-анонс циклу

Наукова школа імені В.Д. Глуховського

Наукова школа будівельної механіки

Наука –  платформа розвитку країни

ХХІ століття прискорило темпи науково-технічного прогресу. І сформувало якісно нову економіку,  засновану на знаннях (knowledge-based economy). Це означає, що наукові знання стають важливим фактором, який поряд з працею, капіталом і природними ресурсами забезпечує зростання і конкурентоспроможність економічної системи. До економіки знань традиційно зараховують три основні сфери: дослідження й розробки, освіту і навчання, та інформаційно-комунікаційні технології.

Провідні країни світу сформували інноваційну модель суспільного розвитку, яка базується на інтенсивному продукуванні та використанні нових знань, за рахунок втілення яких в освіті, технологіях, організації виробництва, товарах нині досягається від 70 % до 85 % приросту їхнього ВВП.  Для майбутньої економіки України  (2020–2030 роки) безальтернативною є переорієнтація на високотехнологічний шлях подальшого розвитку. Отож беззаперечним є факт, що сучасне суспільство загалом та українське зокрема не може ані функціонувати, ані розвиватися без науки та наукових досліджень, високих технологій, а також інноваційної діяльності. А інтелектуальною платформою наукового та інноваційного розвитку країни стають вищі навчальні заклади, які мають потужний науковий і кадровий потенціал для здійснення наукової та науково-технічної діяльності.

Ми розпочинаємо цикл статей про наукові школи Київського національного університету будівництва і архітектури. Маємо чим похвалитися.

НАУКОВІ ШКОЛИ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Вагомою ознакою процесу розвитку науки були і залишаються наукові школи, адже саме вони  найбільше впливають на науковий прогрес. Так склалося історично, що з другої половини ХІХ ст. для науки характерною стає здебільшого колективна діяльність дослідницьких структур, зокрема наукових шкіл. Останні є надзвичайно ефективними формами творчого колективного співробітництва вчених, їх кооперації в процесі наукового пошуку. Адже наукова школа виконує всі функції наукової діяльності: дослідження, їх поширення і підготовка вчених. Традиційно наукові школи створювалися при Університетах. Були відомі наукові школи і в Київському національному університеті будівництва і архітектури. Що вдалося зберегти, а можливо примножити?

В умовах стрімкого інноваційного розвитку економіки, в тому числі в галузі будівництва, важливою формою організації колективної наукової праці науково-педагогічних та наукових працівників залишаються наукові школи. Наукова школа  — неформальний творчий колектив дослідників різних поколінь, об’єднаних загальною програмою і стилем дослідницької роботи, які діють під керівництвом визнаного лідера. Це об’єднання однодумців, що розробляє життєво важливі для суспільства проблеми, має значні теоретичні і практичні результати, визнані у наукових колах і сфері виробництва.

Наукові школи Київського національного університету будівництва і архітектури – це творчі колективи, сформовані вченими, які працюють в Університеті та проводять наукові дослідження в одному з пріоритетних напрямів науки. Представники наукових шкіл, як правило, досягають значних наукових результатів. Одержані ними дослідження є широко відомими та визнаними в Україні і світі. Історично склалось, що мінімальний цикл, який дає підстави фіксувати наявність наукової школи, як правило, становить три покоління дослідників, а саме: засновник школи – його послідовники – учні послідовників. Наукові школи є головною неформальною структурою науки, і роблять значний внесок у її розвиток.

Діяльність наукових шкіл КНУБА, підкреслив проректор з  наукової роботи та інноваційного розвитку Олексій Іванович Шкуратов (01.02.2021-19.08.2021), спрямована на забезпечення розвитку фундаментальних та прикладних досліджень, як основи підготовки педагогічних, інженерних та наукових кадрів за наступними напрямами: підвищення якості архітектурних рішень і ефективності будівництва; створення ефективних будівельних конструкцій і вдосконалення методів їх розрахунку; підвищення експлуатаційних характеристик будівельних матеріалів; удосконалення технологій, організації, економіки та управління будівництвом та реконструкцією об’єктів; розробка ресурсозберігаючих технологій, виконання будівельно-монтажних робіт у складних умовах будівництва; створення, удосконалення та експлуатація будівельних машин; підвищення ефективності інженерно-геодезичних робіт в будівництві; охорона праці та навколишнього середовища тощо.

Сьогодні одна з найчисельніших наукових шкіл Київського національного університету будівництва і архітектури – це школа Будівельної механіки. Заснування і розвиток наукової школи будівельної механіки пов’язується із створенням, у 1961 р. науково-дослідної лабораторії тонкостінних просторових конструкцій. Ініціатором створення став завідувач кафедри будівельної механіки, доктор технічних наук, професор Давид Веніамінович Вайнберг (1905-1973).

Напрями досліджень наукової школи будівельної механіки спрямовані на розв’язання практичних задач із визначення несучої здатності конструкцій та їх окремих вузлів у будівництві, авіабудуванні, машинобудуванні, енергетиці, приладобудуванні, військовій і оборонній сфері, ракетно-космічній та іншій техніці на основі комп’ютерного моделювання процесів їх деформування в умовах складних зовнішніх впливів.

Варто також відмітити наукову школу в’яжучих речовин і матеріалів Київського національного університету будівництва і архітектури. Школа займає лідерські позиції в світі з напрямку встановлення закономірностей створення прогресивних лужних цементуючих речовин і матеріалів на їх основі, що є аналогами природних цеолітоподібних мінералів і визначає їх довговічність для використання в будівництві, машинобудуванні, кораблебудуванні, металургії (адгезиви, клеї, зв’язуючі) та для іммобілізації токсичних і радіоактивних відходів.

Ще в 1958 році науково-дослідною лабораторією грунтосилікатів при Київському інженерно-будівельному інституті, очолюваної професором Віктором Дмитровичем Глуховським, було розроблено шлаколужний в’яжучий матеріал. Сьогодні наукова школа проводить фундаментальні дослідження зі встановлення закономірностей прояву в’яжучих властивостей мінеральними системами лужного і лужно-земельного алюмосилікатного складу та створенню нового класу цементів та зв’язуючих для підвищення експлуатаційних характеристик матеріалів на їх основі, зменшення енерговитрат на їх виробництво та покращення навколишнього середовища.

В Університеті продовжують функціонувати ще низка наукових шкіл пов’язаних з дослідженнями основ і фундаментів, залізобетонних конструкцій, зварних металевих конструкцій, дерев’яних конструкцій, вібраційних машин і процесів та інші.

Нині зважаючи на практику вітчизняної науки та з  метою «легалізації» усталених і вже визнаних в Україні та світі наукових шкіл нашого Університету, розповідає проректор з  наукової роботи та інноваційного розвитку Олексій Іванович Шкуратов (01.02.2021-19.08.2021), розроблено проект «Положення про наукові школи КНУБА», яке найближчим часом планується ухвалити на Вченій раді Університету.

Існування наукових шкіл яскраво ілюструє, що в Київському національному університеті будівництва і архітектури наука розвивається, причому не поганими темпами. Молоді вчені і талановиті студенти  мають можливість отримати кваліфіковану підготовку і займатися дослідженнями.

Кириченко Т.М., прес-служба КНУБА