НОВИНИ

Новітні проектні рішення закладів загальної середньої освіти

 

28 листопада 2018 року відбувся «круглий стіл» на тему «Сучасні напрямки проектування закладів загальної середньої освіти з інклюзивним навчанням» на кафедрі архітектурного проектування цивільних будівель та споруд (АПЦБС) КНУБА на основі нового Закону України про освіту, модератором на його заходи, був завідувач кафедри, профессор В.В. Куцевич який є керівником розробки ДБН В.2.2. – 3:2018 «Заклади освіти» та низки основоположних державних будівельних норм України. У вступному слові він наголосив, що основна ідея сучасної освітньої реформи полягає в переході від школи, де дітям переважно надають теоретичні знання, до школи сучасного життя. Тобто створення цілісного гнучкого інклюзивного освітнього середовища сприятиме оновленню предметно-просторової організації приміщень закладів загальної середньої освіти і створить комфортні умови для  навчання усім дітям, в тому числі і дітям з особливими освітніми потребами.

Однією з ключових проблем проблем  організації інклюзивного навчання загальноосвітніх школах, що діють та проектуються, стало забезпечення архітектурного безбар’єрного середовища цих закладів. Навчання дітей з особливими освітніми потребами (дітей з вадами фізичного та психічного розвитку, в тому числі з інвалідністю) у закладах загальної середньої освіти створюються за умови забезпечення безперешкодного доступу до будівель, приміщень, елементів земельних ділянок такого закладу дітей з вадами опорно-рухового аппарату,  зокрема тих, що пересуваються на інвалідних кріслах колісних, і дітей з порушенням слуху і зору.

На «круглому столі» були розглянуті проекти закладів загальної середньої освіти для с.м.т Батурін Чернігівської обл. студентів 4 курсу кафедри АПЦБС. Відбулась серйозна розмова за участю викладачів, студентів і аспірантів кафедри про формування нового закладу освіти, його архітектурно-планувальну організацію, образного вирішення, проблем пожежної безпеки і евакуації дітей інвалідів та ін.

В результаті отримані цікаві архітектурні рішення закладів загальної середньої освіти, які можливо впроваджувати у реальному проектуванні.

 

Історія сьогодення

 

      

Пам’ять в історичних творах є четвертим виміром, де завдяки ній події набувають особливої глибини, а простір – доданої вартості, акумулюючи в собі моменти минулого. Відкрити для себе четвертий вимір київської архітектурної школи допоможе монографія, доктора архітектури, професора, заслуженого архітектора України, дійсного члена Української академії архітектури, завідувача кафедри архітектурного проектування КНУБА Куцевича Вадима Володимировича.«Формування архітектурної школи . Історія, традиція, сучасність». 27.12.2018р. на архітектурному факультеті КНУБА відбулася презентація цієї дуже значної наукової праці. Численні присутні з великим піднесенням зустріли це унікальне видання, але на жаль невеликий наклад книги не зміг задовольнити усіх бажаючих отримати його.

В книзі йдеться про Київську архітектурну школу, яка формувалася з ХVІІІ до початку ХХ сторіччя та остаточно була створена на архітектурних факультетах Київського державного художнього та Київського інженерно-будівельного інститутів.

В монографії професора Куцевича В.В. майстерно викладена історія та сучасність славетного представника Київської архітектурної школи – кафедри архітектурного проектування цивільних будівель та споруд (АПЦБС) КБІ-КІБІ-КНУБА, починаючи з 1930. Упродовж наступних десятиліть кафедра АПЦБС  виявилась конденсатором творчої енергії в національному архітектурному процесі, переживаючи всі ті негаразди та злети, як і країна в історичному плині подій. Змінювалися назви закладу, склад викладачів, орієнтованість навчального процесу, але кафедра залишався тим головним осередком, де працювали, навчалися, виборювали право на особистісну творчість архітектори – традиціоналісти і майстри новатори. Найкращі з них створили «золотий фонд» української архітектури цілого століття.

Монографія складається з 5 розділів. В розділах йдеться про становлення Київської архітектурної школи, формування, етапи розвитку і діяльність кафедри АПЦБС КБІ – КІБІ – КНУБА, відзначаються фундатори та видатні педагоги кафедри:В.М. Риков, О.М. Вербицький, В.Г. Кричевський, П.Г. Юрченко, Д.М. Дяченко, М.В. Холостенко, І.В. Моргілевський, М.О. Даміловський, Я.А. Штейнберг, М.П. Сєвєров, Й.Ю. Каракіс, М.О. Гусєв, Г.І. Лаврик, В.В. Чепелик, Б.В. Орєхов, В.З. Ткаленко та ін. Характеризуються творчі здобутки знаних випускників кафедри різних років, видатних архітекторів: А.В. Добровольського, В.І.Єжова,Н.Б. Чмутіної, В.П. Некрасова, Б.П. Жежеріна, О.І. Малиновського, А.М. Мілецького, Г.О. Хорхота, Е.А.Більського, М.А. Левчука, В.Б. Жежеріна та ін.; провідних науковців: О.Я. Хорхота, Ю.С. Асєєва, І.О. Фоміна, В.В. Савченка, Г.І. Лаврика, Ю.Г. Рєпіна, А.П. Мардера, В.Є. Михайленка, З.В. Мойсеєнко, О.Л. Підгорного, М.М. Дьоміна, Т.Ф. Панченко та ін., розглядається сьогодення кафедри, її науково-педагогічний склад і концепція освітньо-творчої діяльності.

Монографія розрахована на архітекторів, студентів і аспірантів ВНЗів архітектурно-будівельного профілю, а також для широкого загалу читачів, які цікавляться архітектурою та мистецтвом. Видання широко ілюстровано іконографічними та історичними матеріалами, більшість з яких друкуються вперше, а також сучасними науково-проектними та виставковими доробками кафедри АПЦБС.

Слід відмітити, що книг про архітектуру та про творчість архітекторів видається в Україні дуже мало, а це видання є яскравим винятком з правил і Вадим Володимирович із цим завданням успішно справився. Поздоровляємо Вас, пане професоре!!!

 

 

Концептуальний проект

                                              

На основі Меморандуму від 9 жовтня 2018 року про співпрацю Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) та Полянської сільської Ради Свалявського р-ну Закарпатської обл. засвідчено намір об’єднати науково-освітні та інноваційні-технологічні можливості, організаційно-управлінські, природні та матеріально-технічні ресурси для спільної розробки і реалізації експериментальної моделі використання просторово-ландшафтного, ресурсно-рекреаційного, культурно-історичного потенціалу Полянської об’єднаної територіальної громади.

На основі цього Меморандуму були розпочаті переговори з замовником (керівництвом Полянської сільради) та завідувачем кафедри архітектурного проектування цивільних будівель і споруд (АПЦБС) КНУБА професором В.В. Куцевичем та професором цієї кафедри С.В. Єжовим.

Отримані деякі вихідні дані про об’єкти проектування екобіотехнологічного парку «Родниковий край» дали змогу розробити програму-завдання на проектування для виконання концептуального проекту студентами 5 курсу кафедри АПЦБС. Крім того була організована зустріч із замовниками проекту за участю викладачів Університету біоресурсів і природокористування, які в подальшій роботі планують виступати консультантами цього проекту.

В екобіотехнологічному парку, який об’єднує село Родникова Гута і полонину Вижень, передбачається розробка інноваційних технологій з використанням цінних гірських рослин для фармацевтичної галузі і «відновлення культурно-креативної, фольклорно-етнографічної, туристичної діяльності.

Цей технопарк повинен формуватися як багатофункціональний комплекс, до складу якого повинно увійти житло, об’єкти обслуговування (готель, підприємства торгівлі, харчування, побутового обслуговування; заклади освіти, культури, дозвілля, спорту і охорони здоров’я), а також наукові і виробничо-технічні установи. Технопарк розраховано на 1000 осіб. Передбачене житло буде складатися з будинків середньої поверховості, а також з котеджної забудови.

Враховуючи, що історично село Родникова Гута було закладене словаками-переселенцями і до сьогодення зберігає словацьку етно-культурну спадщину в побуті і обрядовості, то планується запропонувати Словаччині участь в цьому  Українсько-Словацькому проекті.

На відміну від традиційних, ландшафтних, екологічних і культурно-рекреаційних парків, які поєднують природу з культурою і мистецтвом, даний проект передбачає комплексний синтез природи, науки, інновацій та етно-культурної спадщини. Він спрямований на формування гармонійної екосистеми співрозвитку людини, сільської громади і оточуючого середовища на основі місцевого природо-відповідного способу життя із використанням сучасних високих старт-технологій, передусім енергетичних та агроекобіологічних.

Етно-культурним ядром цього парку має стати нове, енерго-пасивне екоетнопоселення «Родникова Гута» на місці старого села – інноваційно-креативний екосферний біоіндустріальний парк, який буде збудований на полонині на висоті більше 1000 м. Окрім того, на базі великого лісового масиву з цінними породами деревини та рідкісними рослинами, передбачається створення екологічного лісопарку.

Перед студентами та викладачами кафедри АПЦБС постало питання, як екоетнопоселення має стати взірцем гармонійного поєднання екологічної і етнічної словацької спадщини в сучасному українському обрамлені? Такий підхід, безсумнівно, відповідатиме основній меті створення парку, яка полягає у формуванні екосферного біоіндустріального парку з високою культурою взаємин між людиною і природою.

В результаті проведеного конкурсу переможцями його стали студенти автори п’яти проектів, які мають змогу продовжувати подальшу розробку.

Це творчі групи студентів:

  • Солохіна А.П., Соколова К.О., Барабаш Є.А;
  • Кізілов І.В., Бортник Н.В., Лотвин А.М., Швець О.В.;
  • Авак’ян А.Є., Рубан О.В., Бончик В.Ю., Редькіна Є.К;
  • Кіме Мукена Мукалай Жоель, Микитенко Є.В;
  • Чжоу Хунцзюань.

Проекти виконані під керівництвом проф. Куцевича В.В., доцентів Короля В.П., Зенькович Н.Г., Приймака В.В., Кащенко Т.О., Брідні Л.Ю., Яновицького Є.Л., ст. викл. Кумової Т.В., Селиванова О.І., Грінченко Т.І., Галак К.Т.

Проекти різняться архітектурно-планувальними вирішеннями, але їх об’єднує екологічний підхід, гуманне ставлення до унікального гірського ландшафту. Запроектовані житлові, громадські та виробничі будинки і споруди вписуються у крутий рельєф і створюють виразні композиційні рішення.

При проектуванні всіх будівель і споруд в технопарку буде передбачена можливість застосування автономного енергозбагачення, циркуляційного водовідведення із замкнутим біотехнологічним циклом, оснащення сучасними видами інженерного устаткування з використанням сонячної і вітрової енергії.

На території технопарку передбачено розміщення майданчиків  для дітей, відпочинку, фізкультури, господарської і виробничої діяльності; автостоянки та озеленення.

Даний проект екобіолотехнологічного парку може стати одним із важливих складових стратегій розвитку Полянської об’єднаної територіальної громади в Закарпатській області та сприяти транскордонному інноваційному та інвестиційному співробітництву, яке зараз формується в Українсько-Словацькому міжнародному центрі технологій, організованому при активній участі Ужгородського національного університету і технологічного університету в м. Кошище, (Словаччина).