СУКАЧ Михайло Кузьмич

У 1976 році закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, отримав вищу освіту за спеціальністю «Автоматизація і комплексна механізація будівництва» та здобув кваліфікацію інженер-електромеханік.
Захистив дисертації на здобуття наукових ступенів кандидата технічних наук (1992) та доктора технічних наук (2002).
Рівень володіння англійською мовою – B2.

Загальний стаж роботи 48 років. Науково-педагогічний стаж 38 років.
В 1976−1986 працював у Державному інституті «Союзмашпроєкт» Міноборонпрому СРСР, був головним енергетиком і головним механіком управління інженерних робіт на космодромі Байконур (1980−1982).
З 1986 року працює в КНУБА на посадах молодшого та старшого наукового співробітника, завідувача відділу НДІ будівельно-дорожньої та інженерної техніки, доцента (1994), професора (2003) кафедри будівельних машин. Пройшов підготовку в аспірантурі (1988 – 1991) і докторантурі (1995 – 1998) КНУБА за спеціальністю 05.05.04 − машини для земляних та дорожніх робіт.
Тема кандидатської дисертації «Експрес-метод визначення властивостей підводних ґрунтів для розрахунку робочого опору землерийних машин», докторської − «Закономірності взаємодії робочих органів землерийних машин з підводними в’язкопластичними ґрунтами».
У 1996 році присвоєно вчене звання доцента, у 2004 році – професора.
Підготував 2 кандидатів технічних наук.

Опублікував понад 650 наукових та навчально-методичних праць, серед яких 20 монографій, 40 підручників та навчальних посібників, 340 статей, 30 авторських свідоцтв і патентів на винахід.

Заступник голови спеціалізованої вченої ради Д 26.056.08 при КНУБА за спеціальностями 05.05.02, 05.05.04, член спеціалізованої вченої ради Д 35.072.03 при Національному лісотехнічному університеті
України (Львів), член державної акредитаційної комісії Міністерства освіти і науки України.

Машини і механізми для спеціальних процесів, Інформаційні системи і технології.

За державною програмою «Світовий океан» приймав участь у дослідно-промислових рейсах в акваторіях Чорного і Балтійського морів, Тихого океану (регіон Кларіон-Кліппертон), розробляв та впроваджував інноваційні методи, пристрої і обладнання для визначення робочих навантажень машин під водою. Разом з НДПІ «Океангеофізика» (Геленджик), НПО «Північморгеологія» (Санкт-Петербург), Всесоюзним інститутом мінеральної сировини (Москва) досліджував експлуатаційній донний фон для землерийних систем.

Отримані результати застосовані в НДПІокеанмаш (Дніпропетровськ) при створенні глибоководної видобувної установки, СКБ техніки морських геологорозвідувальних робіт (Мурманськ) при випробуванні самохідного агрегату збору корисних копалин на морському дні, НДІ будівельно-дорожньої і інженерної техніки (Київ) при проектуванні ерліфтно-землесосного комплексу для видобування сапропелю, бортової установки для очищення водоймищ від радіоактивно забруднених мулів, роботах з улаштування горизонтальних протифільтраційних екранів, при розробці плавучого комплексу для прокладання оптико-волоконних кабелів на дні річок і протяжних водоймищ.

Впровадження результатів досліджень дозволило скоротити терміни створення та підвищити ефективність використання підводних грунторозробних машин шляхом забезпечення відповідності їхніх параметрів реальним умовам експлуатації на глибині. Подальші пошукові, науково-дослідницькі та проектно-конструкторські роботи зі створення й експлуатації видобувних комплексів, широка кооперація фірм та підприємств гірничо-видобувного виробництва дозволили країні підготуватись до промислового освоєння морських родовищ мінеральної сировини та енергетичних ресурсів.

Виконавець міжнародних угод, у тому числі з Polska Akademia Nauk (Poland, 2013), Uniwersytet Przyrodniczy w Lublinie (Poland, 2017), Jiangsu University Science and Technology (China, 2019), Fachhochschule Dortmund (Germany, 2020), Astana IT University (Kazakhstan, 2021), Zhejiang ACME Information Technology Co., Ltd (China, 2022) про співпрацю у науковій, освітній, видавничій сферах.

Співзасновник та організатор міжнародного конгресу «Енергозбереження, екологія і інформаційні технології ESE@IT» під патронатом ПАН (2013), міжнародних науково-практичних конференцій «Underwater Technologies» (2015), «Transfer of Innovative Technologies» (2019), «Creative Construction and Architecture» (2023); голова конкурсної комісії за номінаціями Інноваційний проєкт, Презентація, Публікація.

Головний редактор міжнародних наукових журналів «Underwater Technologies: Industrial and Civil Engineering», «Transfer of Innovative Technologies», Всеукраїнського збірника наукових праць «Гірничі, будівельні, дорожні та меліоративні машини», тематичний редактор міжнародних журналів «Motrol» (Люблін), «Теkа» і «Econtechmod» (Жешув) ПАН, член Міжнародного центра інтегральної екології «Laudato Si» (Варшава).

Лауреат премії Академії будівництва України імені М.С. Буднікова» (2013). Відзначений почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2014) і Великою срібною медаллю Академії будівництва України (2015).

Нагороджений почесною грамотою Міноборонпрому СРСР (1978), нагрудним знаком «Відмінник військового будівництва» МО СРСР (1981), подяками і почесними грамотами КНУБА (2004, 2014), Національної академії природокористування та будівництва (2013), почесними дипломами Польської Академії Наук (2012, 2017), грамотою переможця конкурсу КНУБА «Кращий у професійній та науковій діяльності» (2017). Сертифікований (2021, Чжецзян, Китай) як іноземний талант високого рівня (категорія А)