Кафедра фізики (спочатку мала назву “Кафедра фізики та електротехніки”) була організована в 1938 році під керівництвом доцента Б.Н. Агаркова. З 1948 по 1965 р. об’єднану кафедру фізики та електротехніки очолювала доцент Г.А. Ушацька.
З 1965 року кафедра фізики відокремилась у самостійну, яку очолювали кандидат технічних наук доцент К.Д. Хмелюк (1965 – 1976), доктор технічних наук професор В.М. Казанський (1976 – 1992), кандидат технічних наук доцент В.І. Клапченко (1992 – 2020), кандидат технічних наук доцент О.В. Панова (2020 – 2022). Нині очолює кафедру фізики доктор технічних наук професор Глива В.А.
Науково-педагогічними працівниками кафедри було опубліковано 7 навчальних посібників, 5 монографій, зокрема: “Физика в прикладной геодезии” (А.Е. Денисов, Г.Д. Потапенко); “Фізика з використанням ЕОМ” (В.М. Казанський, В.І. Клапченко та ін.); “Фізика. Лабораторний практикум” під заг. ред. В.І. Клапченка., отримано 10 авторських свідоцтв та 11 патентів України.
Значну увагу кафедра приділяла науково-методичній роботі: підготовці дидактичних матеріалів для контролю знань та розробки методики використання машин “Ласточка” та “КИСИ 5”, як нових технічних засобів навчання.
З 1960 року починається співробітництво кафедри з лабораторією ґрунтосилікатів (нині Науково-дослідний інститут в’яжучих матеріалів). Наукова робота з вивчення процесів перенесення тепла та вологи стала поєднуватись з вивченням теплофізичних властивостей будівельних матеріалів. За результатами спільної науково-дослідницької роботи захищені кандидатські дисертації співробітниками кафедри К.Д. Хмелюком, В.П. Сіриком, І.Ю. Петренко, Т.П. Величко, В.І. Клапченком, В.І. Тарасевичем та докторську – В.М. Казанським.
З 1997 року на кафедрі започатковано ще один напрямок наукових досліджень – з теоретичної фізики. З цієї тематики кандидатом технічних наук, доцентом В.І. Клапченком видано монографії: “Перколяційний квантовий релятивістський світ”, “Ноуменальна фізика”, “Відносність і гравітація. Проблемні питання фізики. Погляд через століття”.
