Чмутіна Наталія Борисівна
Чмутіна Наталія Борисівна (18.12.1912 – 08.11.2005).
Заслужений архітектор УРСР (1976), Народний архітектор України (1987).
Майбутня архітекторка Наталія Чмутіна народилася 5 (18) грудня 1912 р. в місті Києві. «Природна шляхетність і витонченість Чмутіної мала родинне походження, оскільки вона походила зі справжньої інтелігентної сім”ї»
У 1927 р. Наталія закінчила трудову школу. Згодом навчалася на курсах французької та німецької мов, а також закінчила курси креслення. У 1930 році вступила до архітектурного факультету Київського будівельного інституту (тепер – КНУБА). У 1936 році захистила дипломну роботу «Проєкт Палацу молоді» та здобула диплом про вищу освіту.
Вона була однією із 38 випускників архітектурного факультету навчального закладу, яким вперше на дипломне завдання було надано теми, що могли бути практично реалізовані в архітектурі м. Києва.
З четвертого курсу інституту Н. Чмутіна почала працювати у творчій майстерні архітектора В. Г. Заболотного і пропрацювала під його керівництвом більш ніж 30 років. Після закінчення інституту архітекторка стала співавтором творчих задумів свого вчителя і наставника. Однією з перших таких робіт став проєкт будівлі Верховної Ради України.
У роки війни працювала архітекторкою в евакуації. А у 1944 році повернулась до рідного Києва, вступила до Інституту аспірантури Академії архітектури УРСР, з 1947 року Чмутіна працювала старшим науковим співробітником та керівником сектору експериментального проектування Академії.
У 1959 р. Наталія Борисівна захистила кандидатську дисертацію за темою «Міський показовий Дім запису актів громадянського стану у Києві». Керівником роботи був її вчитель Володимир Гнатович Заболотний. Тема дисертації була на той час новаторською і Наталія Борисівна була першою в спробі розробити архітектурні форми нового типу.
З 1950 року Наталія Борисівна викладала на кафедрі архітектурного проєктування Київського державного художнього інституту (КДХІ). Згодом стала керівником своєї навчальної творчої майстерні.
З 1963 року Н.Б. Чмутіна очолила відділ експериментального проєктування інституту КиївЗДНІЕП, пізніше працювала головним архітектором проєктів цього інституту, займалася науковою роботою.
Із 1974 року уже професор Н. Б. Чмутіна вперше в історії КДХІ стала залучати практикуючих архітекторів до роботи із студентами. Викладачами-консультантами та керівниками дипломних робіт були відомі архітектори Авраам Мілецький, Ігор Шпара, Георгій Хорхот та ін.
Талановитий педагог Наталія Борисівна Чмутіна за свою викладацьку діяльність підготувала велику плеяду архітекторів, серед її учнів – А. Аніщенко, Т. Добровольська, Г. Духовичний, С. Єжов, В. Куцевич, О. Лазарєв, О. Стукалов, Ю. Чеканюк, В. Шевченко, О. Пламеницька, О. Чепелик, В. Штолько та інші. Під її керівництвом 11 аспірантів захистили дисертаційні роботи.
«Архитектура – это благородное искусство, создаваемое благородными людьми для улучшения других людей». Саме за таким принципом жила і працювала Наталія Борисівна Чмутіна.
У своїх роботах вона неодноразово зверталася до українських народних традицій та синтезу мистецтв, співпрацюючи із майстрами різних галузей. Серед них – архітектор і письменник Віктор Некрасов (однокурсник Наталії), майстриня гобеленів Л. Жоголь, скульптор В Зноба. Їх спільні напрацювання було втілено в створення інтер’єрів готелів «Дніпро», «Тарасова гора», «Либідь».
За роки своєї творчої діяльності Наталія Борисівна створила багато знакових будівель у столиці України.
«Підхід Чмутіної до проєктної діяльності загалом був дуже прогресивним, усі проєкти, розроблені за її участю, дуже різні, їх об’єднує віддзеркалення часу та втілення всього найсучаснішого на момент проєктування, наскільки це взагалі можливо за радянських часів.» – Із статті «Модерністський підхід в архітектурі та житті Наталії Борисівни Чмутіної», О.Мазніченко, Д.Антонюк.
Використані матеріали з відкритих джерел, у тому числі https://dnabb.kyiv.ua/nataliia-chmutina-ledi-arkhitektury/
National Academy of Fine Arts and Architecture Collection of Scholarly Works «Ukrainian Academy of Art», № 32 (2022) С. 7–13
Серед її основних реалізованих проєктів у Києві:
ресторан «Рів’єра» (1937−1938, у співавторстві з архітекторами А. Добровольським та Є. Сарнавським)
Це була дерев’яна споруда на 200 місць та не була типовим міським рестораном. Вона органічно вписувалася у ландшафт та стала окрасою дніпровських круч.
Головним акцентом усієї композиції був високий трапецієподібний дах над центральною частиною. За формами він нагадував елементи, характерні для української народної архітектури. В інтер’єрах і на фасадах був використаний декор у дусі народно-ужиткового мистецтва — орнаменти, різьблення, елементи традиційного розпису. Для Києва 1930-х це був приклад архітектури, що поєднувала модерністські підходи з українською традицією.
Будинок Верховної Ради УРСР (1936−1939, у співавторстві з В. Г. Заболотним; реконструкція 1948, 1985).
Будинок Укоопспілки на Хрещатику, 9 (1957−1964, у співавторстві з архітекторами В. Г. Заболотним, Я. Л. Красним, М. Г. Гречиною). Було реалізовано у спрощеному варіанті.
готель «Дніпро» на Європейській площі (1959−1964, у співавторстві з архітекторами В. Д. Єлізаровим, В. Г. Заболотним, Я. Л. Красним).
«Це був перший в Україні багатоповерховий каркасно-панельний будинок зі збірного залізобетону з навісними фасадами. Стримана зовнішність готелю майстерно вписана
в простір Європейської площі, приховує безліч інноваційних рішень: розсувні перегородки, гнуте скло, дзеркальні вітражі, художня кераміка. В оздоблені інтер’єрів застосовано українські народні мотиви.» – Із статті «Модерністський підхід в архітектурі та житті Наталії Борисівни Чмутіної», О.Мазніченко, Д.Антонюк.
універсальний меблевий магазин «Будинок меблів» (1963−1967).
«Покрівля будинку меблів – висяча металева мембрана вражає відвідувачів великопрогонним перекриттям. Естетичну довершеність пізнаваного силуету, новаторські конструктивні рішення, функціональну доцільність можна вважати одним із найкращих зразків радянського модернізму.» – Із статті «Модерністський підхід в архітектурі та житті Наталії Борисівни Чмутіної», О.Мазніченко, Д.Антонюк.
готель «Либідь» на площі Галицькій (1965−1970, спільно з архітекторами A. M. Аніщенком, О. К. Стукаловим, Ю. А. Чеканюком)
експериментальний критий ринок «Залізничний» (1973) на вулиці Мокрій, у співавторстві з А.М.Аніщенко
Також серед її проєктів експериментальний готель літнього типу «Тарасова Гора» (1961) у Каневі, готель «Інтурист» у Черкасах та багато інших.
Померла Н. Б. Чмутіна 8 листопада 2005 р. На будинку по вул. Володимирській, 22 у м. Києві, де мешкали архітектори В.Г.Заболотний та Н.Б.Чмутіна, встановлено меморіальні дошки.
(Скульптор М. Шутілов, архітектор Д. Антонюк. Мармур, бронза).
«Наталія Борисівна Чмутіна була не просто чудовим архітектором, а й успішною жінкою архітектором. Вона змогла зберегти власні культурні цінності й передати їх своїм учням (а їх багато), незважаючи на мури обмежень і заборон Радянського Союзу» – Із статті «Модерністський підхід в архітектурі та житті Наталії Борисівни Чмутіної», О.Мазніченко, Д.Антонюк.