Спадщина як ресурс для розвитку територій. Доцентка КНУБА пояснила, як зробити ревіталізацію успішною

Культурна спадщина стає драйвером розвитку міських територій. Про це розповіла завідувачка кафедри міського господарства факультету урбаністики та просторового планування КНУБА Любов Апостолова-Сосса у коментарі Платформі збереження культурної спадщини.

«Пам’ятка – це як перлина в короні, її цінність формується не лише її власними характеристиками, а й тим, де і як вона розташована, що знаходиться поруч, як цей об’єкт взаємодіє з ландшафтом і прилеглою забудовою», – наголосила Апостолова-Сосса.

За словами експертки, важливо зберігати не лише саму пам’ятку, а й середовище довкола та контекст.

Вона зазначила, що історико-архітектурні опорні плани слід сприймати не лише як перелік обмежень для містобудівної діяльності. Вони можуть стати основою для формування туристичних маршрутів, ревіталізаційних проєктів і якісних публічних просторів. Успішна ревіталізація – це коли об’єкт не просто зберігається, а «оживає, стає магнітом – не тільки для туристів, а й для мешканців».

«Важливо не зводити ревіталізацію до поверхової адаптації історичних об’єктів під готелі чи ресторани. На першому місці – збереження. Мають бути чіткі правила: охоронні договори, обмеження на кількість відвідувачів, контроль за станом об’єкта», – застерігає науковиця.

Серед вдалих прикладів ревіталізації викладачка називає шахту Цольферайн в Ессені, газометри у Відні та парк High Line у Нью-Йорку – простори, які зберегли автентику, ставши при цьому частиною сучасного міського життя.

Любов Апостолова-Сосса зауважила про важливість просвітницької роботи: без розуміння спадщини як ресурсу – владою, бізнесом і громадою – сталий розвиток неможливий.

Більше інформації про збереження культурної спадщини – на Facebook-сторінці платформи.