Реставратори пам’яток історії

Історичні пам’ятки, реставровані за участі Ірини Малакової:

Національний банк України (1972–1991);

Особняк Ковалевського в Києві (1973–1974);

Трапезна церква Софійського монастиря (1974–1979);

Палацовий комплекс Лопухіних у місті Корсунь-Шевченківський (1974–2009);

Дальні печери Києво-Печерської Лаври (1975);

Покровська церква в селі Нові Петрівці (1975–1977);

Собор Антонія та Феодосія в місті Васильків (1975–1977);

Палац Воронцова в Сімферополі (1977–1978);

Московські ворота та вали Київської фортеці (1977–1979);

Воскресенська церква в Києві (1977–1979);

Дальні печери (1979);

Маріїнський палац (1980, у співавторстві);

Церква Миколи Набережного та дзвіниця (1982–1987);

корпусів № 2 заповідника «Софія Київська» (1982);

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (1982–2008);

Троїцька церкви Іонинського монастиря (1982–1997);

вокзал станції Жмеринка (1982–1990);

Покровська церква на Подолі та дзвіниця церкви (1984–1988);

садибний будинок у с. Бобрик на Полтавщині (1985–1986);

колона Магдебурзького права (1985–1988);

бібліотека ім. Короленка у Харкові (1986);

корпус № 42 Києво-Печерської Лаври (1986–1989);

будинок на вул. Хрещатик, 8 (1987–1989);

Троїцький собор у Сумах (1987–1989, у співавторстві);

Покровська церква у селі Пархомівка на Київщині (1987–1989);

палац Можайських у Вороновиці на Вінниччині (1987–2008);

театр імені Садовського у Вінниці (1988–1989);

водолікарня в Миргороді (1988–1989);

Покровська церква в селі Поличинці на Вінниччині (1988–1990);

Полтавське земство, нині краєзнавчий музей (1989–1995);

будинок на Андріївському узвозі, 13 (1989–1991);

канцелярія генерал-губернатора в Києві (1989–1996);

вокзал станції Могилів-Подільський (1991–1992);

Одеський національний академічний театр опери та балету (1996–2002, у співавторстві);

вокзал станції Козятин (1998–2000);

театр імені Івана Франка в Києві (2001–2009, у співавторстві),

 та багато інших пам’яток.