22 квітня 2024 р. кафедра філософії провела міжвузівський круглий стіл на тему: «Співвідношення філософської і релігійної свідомості в системі державотворення».

22 квітня 2024 р. кафедра філософії провела міжвузівський круглий стіл на тему:
«Співвідношення філософської і релігійної свідомості в системі державотворення».
Модераторами виступили професори Іван Чорноморденко, Алла Гоцалюк, доценти Тетяна
Євдокимова і Наталія Лакуша,. На засіданні були присутні 34 учасники, серед яких були
професори, завідувачі кафедр, доценти, провідні наукові співробітники із декількох ЗВО та
наукових інститутів, аспіранти і студенти КНУБА. Засідання проходило у змішаному
форматі онлайн і офлайн. Змістовними, фаховими були наукові повідомлення, котрі
викликали жваве обговорення. Особливо можна відмітити доповіді Оксани Горкуши,
старшого наукового співробітника Інституту філософії НАН України, яка наголосила на ролі
релігійної свідомості в системі державотворення, акцентувала увагу на суперечності
політичної і релігійної сфер суспільства, питаннях релігійної свободи в Україні; Вікторії
Сахновської, аспірантки архітектурного факультету, що окреслила проблематику визначення
православних церков в ситуації війни, необхідності діалогу між владою і церквою,
дотримання норм законодавства і питання волонтерської допомоги церков для ЗСУ; Ірини
Васильєвої, завідувачки кафедри філософії, біоетики і історії медицини НМУ ім.
Богомольця, котра в своєму повідомленні навела дані соціологічних досліджень щодо
релігійності студентів, проаналізувала процеси і тенденції що відбуваються з релігією і
вірою в молодіжному середовищі, як відлуння соціально-культурних перетворень
сучасності; Михайла Махотенка, студента групи БМП 23, який доповів про вплив Реформації
і протестантизму на формування держави і капіталістичного суспільства, спираючись на
роботи М. Вебера і провів паралелі із сучасністю. А також доповіді Катерини Шкорупило,
Даниїла Подкопаєва, Андрія Станкевича, Володимира Мельника та інших. Впродовж всього
засідання обговорювались питання співвідношення християнства і демократії, проблеми
релігійного модернізму і традиціоналізму, образу церкви в постсекулярному суспільстві.
Підсумки засідання підвели модератори, означивши, що релігія, зокрема, може
розглядатись як засіб уникнення екзистенційної кризи в умовах війни; і що для нашої
держави характерна модель партнерських відносин держави і церкви, на відміну від держави
агресора, де церква і релігія використовуються, як інститути, що освячують агресію і війну,
формується православний фундаменталізм, «єресь» руського миру.
Спілкування вийшло дуже цікавим і плідним, в «суперечках» і діалогічності
народжувалась істина і окреслювались нові напрями досліджень.