65 років Київському метрополітену: внесок випускників КНУБА у створення перших станцій
6 листопада 1960 року у Києві відбулася подія, що назавжди змінила життя Києва – запрацювала перша черга столичного метрополітену. П’ять станцій – «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна» та «Дніпро» – стали символом технічного прогресу й архітектурної майстерності післявоєнної доби.
Будівництво тривало майже 13 років – із 1947 до 1960 року. Лінія довжиною 5,2 кілометра з’єднала центральну частину міста з ключовими транспортними вузлами. Роботи велися в складних геологічних умовах: траса проходила під історичним центром Києва, де ґрунти насичені водою, а перепад висот між станцією «Арсенальна» та «Дніпро» становить десятки метрів.
Під час будівництва вперше в СРСР застосували нові технології гідроізоляції та кріплення тунелів, що забезпечили надійність споруди в умовах складної геології Києва. Водночас архітектори прагнули, щоб метро стало не лише транспортом, а й художнім простором – «підземними палацами» для киян.
У реалізації цієї амбітної ініціативи брали участь найкращі фахівці архітектури та будівництва, серед яких – випускники й викладачі КНУБА (тоді Київського інженерно-будівельного інституту).
До створення першої черги метро безпосередньо долучилися наші випускники:
- Анатолій Добровольський – архітектор, під керівництвом якого створені архітектурні рішення станції «Хрещатик» та загальна концепція оформлення підземних просторів.
- Григорій Головко – співавтор архітектурного образу станції «Університет».
- Наталія Щукіна – співавторка архітектурного оформлення станцій «Хрещатик» і «Арсенальна».
