Розвиток будівельної освіти в Києві 1917-1930 р.р
В Україні станом на 1917 рік інженерів-будівельників готували Київський політехнічний інститут та Харківський технологічний інститут. Реформи системи освіти фактично розпочалися після завершення війни наприкінці 1920 року.
В 1917 році інженерне відділення КПІ було реорганізовано в факультет. В 1920 році у складі інженерного факультету було вже 10 відділень: архітектурне, геодезичне, гідротехнічне, дорожнє, залізничне, інженерних споруд, комунальне, меліоративне, санітарно-технічне, теоретичне. Факультет очолював Євген Оскарович Патон. Почав змінюватись склад студентів – велику частину складали червоноармійці, робітники та селяни. Значну роль у «пролетаризації» студентів відіграли «рабфаки». В травні 1921 року на такий «рабфак» у КПІ було прийнято 250 осіб.
У 1920 році на базі середнього технічного училища в місті Києві був утворений будівельний технікум, який в 1929 році був приєднаний до складу Політехнічного інституту.
Вищу архітектурну освіту в ті роки можна було здобути в Архітектурному інституті, який працював з 1919 року та розміщувався на території Софіївського собору. В 1924 році він був приєднаний до Київського художнього інституту як факультет.
В 20-х роках на базі окремих факультетів КПІ були створені окремі навчальні заклади, як то Єкатеринославський інститут залізничного транспорту (місто Дніпро), Одеський інститут інженерів морського флоту, автодорожній та текстильний інститути в місті Харків, сільгоспінститут в місті Києві та інші.
В кінці 1920-х років був завершений відновлювальний період, зріст економіки вимагав більшої кількості спеціалістів в різних галузях народного господарства.
На підставі пленумів партії 1928 та 1929 років була проведена корінна реорганізація системи вищої освіти. Вищі навчальні заклади були перебудовані за галузевими принципами та передані до відповідних відомств. Перед навчальними закладами були поставлені завдання – переглянути навчальні плани, ліквідувати розрив теорії і практики, покращити виробниче навчання.
В 30-х роках на базі окремих факультетів та спеціальностей КПІ в Києві утворилась низка нових інститутів: технологічні інститути легкої та харчової промисловості, інститут цивільного повітряного флоту, а також Київський будівельний інститут.

Геодезичний кабінет. Ідуть іспити. 1922 рік
1924 рік. Геодезична практика біля Артилерійського училища. (Зараз Національний університет оборони України. Проспект Повітряних Сил, 28).
Серед студентів майбутній академік М.В.Корноухов
1924 рік. Геодезична практика на Володимирській гірці
Одним з засновників інженерної освіти в Києві вважається Євген Оскарович Патон, який у 1904 році очолив нову кафедру «Мости» молодого Київського політехнічного інституту, а з часом був обраний деканом інженерно-будівельного відділення, потім – факультету.

https://tykyiv.com/istoriyi/kiyivska-adresa-ievgen-paton/
Одним з деканів інженерного відділення КПІ був видатний вчений з світовим ім’ям – Степан Прокопович Тимошенко. Він був обраний та перебував на цій посаді у 1909 -1911 роках.
Його наукові праці стали основою розвитку багатьох напрямів механіки. Особливо великий внесок ним зроблений у розвиток прикладної теорії пружності, теорії стійкості пружних, оболонкових і пластинчатих систем; виконав фундаментальні розробки з опору матеріалів, прикладної теорії пружності і теорії коливань. Його наукові дослідження випереджали свій час і знайшли практичне використання у створенні сучасної авіаційно-космічної техніки, інженерних споруд та кораблебудуванні.

https://kpi.ua/tymoshenko-about
https://esu.com.ua/article-77793
Ще варто згадати видатного київського архітектора Василя Олександровича Осьмака. Від 1900 він працював викладачем, а згодом – професором архітектурного проєктування в Київському політехнічному інституті. Є згадки, що саме йому у 1926 році належала ініціатива утворення при інженерному факультеті КПІ комунального відділення. Саме це відділення вже у 1930 році стало основою для самостійного навчального закладу – Київського будівельного інституту, пізніше КІБІ, зараз КНУБА.

https://www.interesniy.kiev.ua/curriculum-vitae-vasiliya-osmaka/
https://vechirniy.kyiv.ua/news/51890/
Матеріал з відкритих джерел.


