Пашков Ігор Олександрович

Пашков Ігор Олександрович

6.07.1920 – 2.02.2005

Професор кафедри будівельних матеріалів, кандидат технічних наук. Декан будівельно-технологічного факультету (1956–1959, 1964–1973). Очолював кафедру будівельних матеріалів (1972–1986). Науковий керівник галузевої науково-дослідної лабораторії будівельних матеріалів (1973–1986). Лауреат премії ім. М.С. Буднікова (2000).

Народився в місті Києві. Поступив на навчання до Київського будівельного інституту, будівельний факультет, але до 1941 року встиг закінчити лише три курси. В 1943 році закінчив факультет аеродромного будівництва та відправився на фронт. Пройшов бойовий шлях від Курська до Берліна.

У 1947 році вступив до аспірантури, а вже у 1948 році був прийнятий асистентом кафедри будівельних матеріалів КІБІ. В 1953 році Ігор Олександрович захистив дисертацію та був затверджений кандидатом технічних наук, а у 1956 році – доцентом.

Довгий час працював деканом будівельно-технологічного факультету (1956-1959, 1964-1973 роки), а також деканом будівельного факультету (1959-1961 роки).

У 1972 році І.О. Пашков очолив кафедру будівельних матеріалів, також займається науковою діяльністю в якості керівника галузевої науково-дослідної лабораторії будівельних матеріалів.

В 1978 році йому було присвоєно звання професора.

Напрям наукової діяльності – використання місцевої природної сировини та промислових відходів у виробництві будівельних матеріалів. Його основні науково-технічні досягнення відображені у більш ніж 300 опублікованих наукових та методичних працях, в тому числі 6 монографій, підручник, два навчальних посібника.

Його основні праці: «Шлаколужні бетони на дрібнозернистих заповнювачах» (1981), «Резерви підвищення виробництва будівельних матеріалів для села» (1992), «Комплексне використання мінеральної сировини і продуктів при виробництві будівельних матеріалів» (1991).

За роки своєї роботи Ігор Олександрович підготував 20 кандидатів наук.

Учасник Великої Вітчизняної Війни. Відзначений бойовими орденами, медалями, урядовими нагородами.

Ігор Олександрович був людиною енергійною, не бачив себе без громадської діяльності. Його згадують як порядну, інтелігентну, доброзичливу людину.

А ще у Ігоря Олександровича було улюблене хобі – він малював. Цьому захопленню сприяв його дід, відомий український художник Іван Федорович Селезньов, який помітив схильність юного Ігоря Пашкова до малювання, вчасно давав йому свої поради та настанови.