Історик Віталій Ковалинський

Віталій Васильович Ковалинський (02.10.1941 – 26.10.2019) — історик Києва, письменник, журналіст, завідувач відділу Музею історії міста Києва (1997–2012), головний редактор журналу «Купола» (з 2005 року).

Народився Віталій Васильович в евакуації в місті Енгельс Саратовської області у родині військового Василя Уляновича Ковалинського (1907—1989) та Віри Сергіївни Ковалинської (1913—2004).

Після народження Віталія мати з трьома дітьми на руках вирушила у Казахстан. З евакуації родина повернулася 1943 року у Москву, куди перевели на службу батька. У 1948 році Віталій Ковалинський вступив до першого класу московської школи №643. У 1951 році родина переїхала до Львова і Віталій продовжив навчання у львівській школі № 17.

Після закінчення середньої школи у 1958 році Віталій Ковалинський переїздить до Києва, впродовж 1958- 1961 років працює на різних роботах у організаціях Головкиївміськбуду.

У 1960–1965 роках  навчається у Київському інженерно-будівельному інституті, отримує диплом інженера-будівельника за спеціальністю «Водопостачання та каналізація».

Працював на інженерних та керівних посадах у будівельних організаціях та Міністерстві будівництва України (корпорації «Укрбуд»):

• у 1967—1974 рр. працював у Міністерстві монтажних і спеціальних будівельних робіт інженером, згодом начальником відділу Головного виробничо-диспетчерського управління;
• у 1974 р. був призначений заступником керівника трестом «Промтехмонтаж-2»;
• з 1982 по 1996 роки працював заступником начальника Головного виробничо-розпорядчого управління у Міністерстві будівництва України (корпорації «Укрбуд»).

Одночасно з роботою займався дослідженням вітчизняної історії, діяльністі видатних історичних особистостей, меценатів та благодійників, краєзнавством. Був одним із керівників секції краєзнавчої літератури Київської організації Добровільного товариства любителів книги, а також клубу «Києвознавець».

Постійно друкуватися почав у 1990 р. в газеті «Рабочее слово». Однак уперше виступив із публікаціями ще 1963 року.

Із червня 1997 р. став працювати в Музеї історії Києва — старшим науковим співробітником, завідувачем відділу (з 1998 р.). Головний редактор журналу «Купола» з 2005 р.

Виступав на теми історії Києва по радіо й телебаченню, брав участь у наукових конференціях та симпозіумах, був заступником голови Клубу любителів книги «Субота у Бегемота» (з 2008 р.).

Є автором або упорядником 30 окремих монографій з історії міста, понад 500 газетних та журнальних публікацій, каталогів та статей у наукових збірниках. Загалом публікації містяться в понад 40 журналах та понад 80 газетах.

Книги Віталія Ковалинського: «Меценати Києва», «Пушкін в Києві», «Андріївський узвіз (путівник)», «Праця і соціальна політика. З історії міністерства (укр.)», «Київські мініатюри» (11 випусків), «Родина Терещенків», «Історія Київського зоопарку (укр.)», «Меценати російської провінції», «Київські хроніки. Книга І. Ювілеї 2011», «Київські хроніки. Книга ІI. Ювілеї 2012».

Науковий консультант і редактор книги І. Салія «Обличчя столиці в долях її керівників (укр.)», упорядник і редактор книги М. Грузова «Дещо з родоводу. Пам’ять (укр.)», редактор і упорядник книги І. Мащак «Дорогами минулого (укр.)».

Помер 26 жовтня 2019 року в Києві. Після його смерті, У 2021 році залишки архіву Віталія Ковалинського знайшли на смітнику біля будинку, де він мешкав. Книги з бібліотеки та документи потрапили на ринок «Петрівка».

У серпні 2021 року встановлено меморіальну дошку на фасаді будинку по Георгіївському провулку, 2*, де письменник жив протягом двадцяти років (1964-1984).

*Цікаво, , що цей будинок за адресою Георгіївський провулок, 2 був зведений у 1936-1937 роках для командного складу Київського військового округу за проєктом відомого киїського зодчого, викладача КНУБА (КІБІ) Йосипа Каракіса.

https://kyivpastfuture.com.ua/kyievoznavets-vitalij-kovalynskyj/

https://poglyad.tv/vidomyj-istoryk-kyyevoznavets-vitalij-kovalynskyj-in-memoriam-article

http://www.calendar.interesniy.kiev.ua/kovalinskiy.pdf