Андрій Олійник
Олійник Андрій Володимирович (14.03.1998 – 18.02.2024)
Народився Андрій у в багатодітній родині 14 березня 1998 року у місті Вінниця.
Закінчив Вінницьку загальноосвітню середню школу №26.
В 2013-2017 рр. навчався у Вінницькому фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну КНУБА за спеціальністю «Обслуговування устаткування систем водопостачання і водовідведення».
По закінченню працював у КП «Вінницяоблводоканал».
«Андрій був веселої та легкої вдачі. Любив проводити час із друзями на природі та був фанатом комп’ютерних ігор. Мріяв по завершенні війни відправитись у подорож…»,- розповідають рідні та друзі.
Андрій Олійник мобілізувався до Збройних сил України на початку повномасштабного російського вторгнення. Разом із побратимами 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка брав участь у військових діях на Херсонщині та Донеччині. Був старшим солдатом.
Свій останній бій оборонець прийняв 18 лютого 2024 року на Авдіївському напрямку поблизу села Первомайське Донецької області. З того часу вважався офіційно зниклим безвісті.
«На долю Андрія припали найгарячіші протистояння з ворогом на Донеччині. Не ховався за спинами та не перекладав відповідальність на інших, за що отримав від командування бригади низку грамот та подяк. Але його ніби Бог беріг, виводячи неушкодженим із багатьох боїв. Аж до останнього… Після нього понад рік вважався зниклим безвісти. І лише нещодавно, у день народження Андрія, надійшло підтвердження про його загибель», – розповідають рідні полеглого Героя. 13 місяців віри, надії, пошуків….
18 березня 2025 року “живим коридором шани” попрощались вінничани з загиблим на фронті Героєм-захисником Андрієм Олійником.
Андрію було 25 років. Похований на Алеї Слави кладовища Сабарів у Вінниці.
Вічна пам’ять та слава Герою!
https://vitatv.com.ua/misto/vinnytsya-proshchatymetsya-z-zahyblym-na