“Червона книга» Києва: будинок зі зміями!
«Червона книга» Києва: будинок зі зміями!
Один із найкрасивіших будинків у Києві це «Будинок зі зміями». Так його називають. Знаходиться він на Великій Житомирській, 32, навпроти Торгово-промислової палати України. За ним – Пейзажна алея.
Це один із небагатьох київських будинків у стилі модерн, що зберігся до нашого часу та вистояв у колишні десятиліття тієї влади. Цей шедевр останні 20 років перебував у аварійному стані.
Улюблена та дорогоцінна київська старовина… Люблю цей будинок, тому що дитинство і частково юність пройшли в ньому: моя мама працювала в Київському заочному інституті легкої промисловості, який знаходився на території цієї унікальної будівлі.
Так виглядала ця унікальна будівля 50 літ тому
… Багато історичних будівель у центрі Києва сьогодні порожні. Ще 100-150 років тому вони належали відомим художникам, письменникам, підприємцям і перебували у чудовому стані.
Сьогодні, незважаючи на декларований захист законом, частина історичних будинків руйнується просто на очах. При цьому будинки ці зовсім не безхазяйні: найчастіше вони належать не менш багатим людям, ніж ті, хто володів ними у ХІХ столітті. Просто реставрувати будівлю в самому центрі – невигідно, а ось реконструювати її або знести – дуже навіть.
Розкажу дещо про його історію.
Прибутковий будинок у стилі еклектичного європейського модерну є одним із найстаріших особняків Києва. Свою назву будинок отримав завдяки вишуканій ліпнині: кам’яні змії та листя каштана, фігури дитини, яка осідлала змія, та фігури жінок. Будівля ця – визначна пам’ятка житлової архітектури початку ХХ століття, в ній чудово збереглося її декоративне оформлення.
Знищено вишукану металеву огорожу палісадника перед будинком
Будинок зі зміями збудували у 1911-1912 роках у стилі модерн за проєктом архітектора Ігнатія Ледоховського на замовлення господині земельного наділу, дворянки Софії Чоколової. Ігнатія Ледоховського разом із Владиславом Городецьким називають «батьком київського модерну».
Декоративне оздоблення стін
Архітектор залишив містянам неповторні споруди у стилі українського раціоналістичного модерну, які вже понад століття є окрасою міста. Це кліника Маковського по вулиці Олеся Гончара, дохідний дом лікаря Трофимова на Назарівській вулиці та ін.
Спочатку в будинку було три поверхи з горищем над входом. Однак після 1945 року четвертий поверх надбудували, зруйнувавши попередньо хвилеподібний аттик. Втім, за словами урбаніста Романа Помазана, додатковий поверх звели у 1930-х, знищивши ліпнину на даху (і «багато міфологічних фігур», як пише сайт «Urban3p»). Ще раніше, в Громадянську, 1920 року з будинку виїхали постояльці.
Будинок потихеньку приходив у запустіння навіть у союзні часи, але й із здобуттям Україною незалежності йому не повернули первісного вигляду. Змінювалися власники, а з ними – інтер’єр.
Будинок здавали в оренду як комерційну нерухомість, і під «євроремонт» для офісів прибрали кахлеві печі, фризи та частину внутрішнього оздоблення.
Історія споруди
Ось, що розповідає краєзнавець Антон Короб:
«Цей унікальний будинок багато років занепадав. Тепер стало відомо, що пам’ятка приватизована та відновлюється. За його словами, замовники та виконавці робіт стверджують, що спробують повернути будівлі її первісне внутрішнє планування, яке видозмінили за радянських часів. Зокрема, ліпні деталі інтер’єру демонтували та зберегли, щоб відтворити під час внутрішніх робіт.
На стінах використано мотив київських каштанових гілок
За цю ошатну споруду ми вдячні архітектурному генію Ігнатія Лєдоховського та коштам підприємця та міського діяча Івана Івановича Чоколова. Купець 2-ї гільдії, власник друкарень, голосний Київської міської думи, він записав садибу на Великій Житомирській на свою дружину Софію.
Прибутковий будинок особнякового типу зведений був лише на три квартири (одна на поверх) та вражав мальовничим об’ємно-просторовим рішенням, вишуканим пластичним декором, розкішним оформленням інтер’єрів”, – продовжує Короб про історію будинку. Далі він зазначив, що в прикрасі будинку використовували мотив каштанових гілок, з яких виповзають змії в чаші еркера на фасаді. Використаний цей мотив і в інтер’єрі, зокрема на стінах парадних сходів та вестибулю.
Тваринний світ також не був забутий: цікаві зооморфні композиції доповнюють декоративне оздоблення як зовні, так і всередині. Але пластична мова архітектури будинку стверджує, що “людина – вінець творіння”. Це твердження уособлює барельєф хлопчика із гусем – репліка античного образу.
♥♥♥
Ця фотографія зроблена в 1989 році. Вона чорно-біла, ми взяли її з матеріалу української газети “День”.
Тоді ще особняк архітектора Ігнатія Ледоховського виглядав трохи краще.
«Наречена старого генерала»
Ось, що розповідає про «Будинок» автор матеріалу, надрукованого в газеті «День» (2016):
– Здається, цей будинок народився, щоб залишатися гарним назавжди. Будинок по Великій Житомирській, 32, за радянських часів іноді називали «нареченою старого генерала», оскільки він був пофарбований у ніжно-рожеві тони. На фасаді – змієподібні лінії застигли й у вигинах металу, й у обрамленні вікон, балконів. Така техніка в куванні називається «удар батога», і ця хвиля повторюється й повторюється в декорі, але вона не набридає, а дарує відчуття продуманої завершеності. Шалено красивий будинок давно вмирає, але він так і залишається «вічною нареченою».
Як постраждав культовий будинок
“Уже кілька років як пам’ятку приватизували і вона відновлюється. Ще два роки тому я дізнався про те, що інтер’єри не будуть збережені через недбалу експлуатацію: тут був і гуртожиток, і відомства, які часто змінювалися, і відсутність належного догляду і ремонтів, і прориви теплокомунікацій. Тому стіни просіли, деформувалися й потребують укріплення. Також архітектурний образ будівлі був неабияк спотворений надбудовою в 1930-ті. Внаслідок цього варварства було втрачено мальовничі хвилеподібні аттики, найсюжетніший багатофігурний барельєф на правому ризаліті та повністю осквернений силует будівлі. Лише за перші роки XXI століття було знищено вишукану металеву огорожу палісадника, багато пластичних деталей декору обсипа́лися, відшаровува́лися, висіли в повітрі та погрожували падінням”, – пише краєзнавець.
Так виглядало оздоблення еркера
Що вдасться зберегти
«На хвилі зростаючого громадського резонансу вдалося потрапити всередину. Парадні сходи та оформлення вестибулю насправді збережені та чекають на реставрацію. Як стверджують замовник та виконавці ремонтно-реставраційних робіт, ліпні деталі інтер’єру демонтовані, збережені та будуть відтворені при внутрішніх роботах. Причому буде максимально повернено первісне внутрішнє планування, яке було змінено переплануванням у радянський період.
Нині будинок укріплений залізобетонними палями, новими основами, стіни армовані стяжками, влаштовані нові бетонні перекриття. Верхній 4 поверх, що дисонує, демонтований. Нажаль, верхню частину еркера через аварійний стан теж довелося розібрати. Адже зазвичай еркер у прибуткових будинках мав інші стіни з легшого матеріалу, ніж стіни фасаду. Має бути багато роботи і для скульпторів з відновлення пластичного оформлення: як фасаду, так і інтер’єру.
Сподіваємося, що матеріальне становище замовника не погіршиться, щоб йому вдалося реалізувати проєкт у повному обсязі, включаючи відтворення оздоблення житлових кімнат», – підсумував Короб.
Що вже реконструйовано…
Як приємно було побачити на Великій Житомирській, 32 у вересні-жовтні 2023 року, серед будинків, які мають архітектурну цінність та охоронні дошки, що «Будинок зі зміями», справді, реставрується! Минуло 2 роки, як новий власник та реставратор – кінодистриб’юторська компанія «B&H Film Distribution» українця Богдана Батруха, засновника мережі кінотеатрів «Кінопалац» оголосив про це. Щоб переконатися, що меценат та інвестор реставрації у Києві цієї архітектурної перлини місцевого значення генеральний директор компанії Богдан Батрух говорив правду, я вирушила до меморіальної пам’ятки зробити знімки. І ось результати:
Одразу впало в око, що оформлюється прикраса фасаду – круглий еркер, розібраний через аварійний стан. На стіні еркера буде відновлена дивовижна ліпнина – дівчина-янгол. На даху будинку зводяться хвилеподібні аттики – декоративні стінки над вінчаючим споруду карнизом.
Реставратори за роботою
Зводяться хвилеподібні аттики, які вінчають будинок. Їх знищили в 20-ті роки…
Еркер – окраса фасаду. Оформлення його. Нижнє фото показує, як було колись
