Фурсов Ф.І.

Фурсов Федір Іванович (09.1899-23.06.1957)

Директор КІБІ 1944-1948 роки. Кандидат технічних наук, доцент, декан будівельногот факультету та начальник навчального відділу (1934-1941), декан факультету міського будівництва і господарства (1951-1957).

Народився в місті Києві в родині робітничого-тесляра. Почав навчання в церковно-приходській школі, а з 1909 по 1918 роки навчався у Третій Київській гімназії, яку закінчив з золотою медаллю. Продовжив навчання на фізико-математичному факультеті Київського університету та одночасно працював теслярем разом із своїм батьком. З третього курсу він пішов з університету та у 1923 році вступив до Київського політехнічного інституту на будівельний факультет та знову суміщав навчання з роботою – працював теслярем, бригадиром, начальником будівництва, виконробом.

Після закінчення КПІ у 1930 році почав працювати інженером-проєктувальником, та того ж року був запрошений до новоутвореного Київського будівельного інституту і працював деканом будівельного факультету до 1932 року. В цей же час навчався в аспірантурі та викладав будівельне виробництво. Але Федір Іванович вирішив поглибити свій досвід на виробництві та пішов з інституту, працював інженером та заступником начальника будівельного відділу південно-західної залізниці.

А вже у жовтні 1934 року за клопотанням Київського будівельного інституту відновив свою викладацьку діяльність. Працював старшим викладачем (1934-1936), деканом будівельного факультету (1937-1938), начальником учбової частини (1939-1941).

З початком Другої світової у 1941 році був призваний до лав армії, але скоро був демобілізований та направлений на роботу в Куйбишевський інженерно-будівельний інститут. До Києва повернувся у жовтні 1943 року та одразу ж поринув у справи відновлення вузу.

Після звільнення Києва був призначений на посаду виконуючого обов’язки директора КІБІ, а в травні 1944 року був затверджений на посаді директора інституту.

Був відзначений «Похвальним листом» за забезпечення найшвидшого відновлення учбової діяльності інституту після визволення Києва, Указом Президії Верховної ради СРСР був нагороджений медаллю «За доблесний труд у Великій вітчизняній війні 1941-1945».

У 1948 році за наказом Міністерства вищої освіти були об’єднані два будівельні інститути, тоді Федір Іванович Фурсов перейшов на посаду помічника директора інституту з навчальної та наукової роботи.

Захистив кандидатську дисертацію у 1951 році, став деканом факультету міського будівництва та господарства, старшим викладачем кафедри будівельного виробництва, а у 1953 році був затверджений доцентом кафедри технології будівельного виробництва. Помічником директора інституту він працював до кінця свого життя.

Фурсов Федір Іванович проявив себе як висококваліфікований інженер, викладач, виступав з доповідями та лекціями. За роки своєї інженерної діяльності був автором багатьох великих об’єктів, таких як Інститут ортопедії та корпус Олександрівської лікарні в місті Києві та багато інших.

Його згадують як прекрасного педагога, що вмів доступно і зрозуміло для аудиторії читати лекції. Він багато працював, поєднуючи адміністративну роботу з викладацькою і науковою діяльністю.

«Батько дуже любив свою роботу, любив студентів, завжди ставився до них по-батьківськи… У взаєминах з людьми був уважним і чуйним, гарним співрозмовником, що вміє слухати… У остання роки батько багато хворів. З цієї причини він змушений був перейти на посаду декана», – із спогадів дочки Н. Квітки (Фурсової).

Помер Федір Іванович Фурсов влітку 1957 року…

Follow by Email
YouTube
Instagram
Telegram