Горбунов Б.М.

Горбунов Борис Миколайович  (1901-1944)

Доктор технічних наук, професор кафедри дерев’яних та металевих конструкцій (1932-1941), член-кореспондент Академії наук УРСР (1939).

Народився 22 січня 1901 року в місті Києві. Закінчив Київське реальне училище в 1918 році та вступив до Київського політехнічного інституту на факультет інженерів шляхів сполучення. В 1923 році у співавторстві з студентом О.А.Уманським написав свій перший науковий труд.

Закінчив інститут Борис Миколайович у 1925 році за спеціальністю «Мостобудування» по кафедрі інженерно-будівельних наук, якою тоді керував академік Євген Оскарович Патон. Там же у 1925-1929 роках він навчався в аспірантурі та був секретарем тієї ж кафедри. Захистив дисертацію на тему «Теоретичне і експериментальне дослідження розвантаження поясів ферм залізничних мостів поздовжніми балками»  у 1929 році, наступного року йому присвоєно звання доцента, а в 1931 році обирають завідуючим кафедрою сталевих мостів Київського інституту залізничного транспорту.

У 1932 році Є.О.Патон запрошує молодого вченого до інституту електрозварювання займатися науковими дослідженнями в якості старшого наукового співробітника, а згодом стає завідуючим групою зварних конструкцій.

У своїх спогадах Є.О.Патон писав: « Серйозний вчений, з великими і глибокими знаннями… Горбунов здавна тяжів до теоретичних питань і з особливим захопленням і задоволенням займався різними складними розрахунками».

В тому ж 1932 році Борис Миколайович був затверджений професором кафедри «Металеві та дерев’яні конструкції» Київського інженерно-будівельного інституту, де протягом десяти років читав лекції з курсу «Мости», а також керував дипломним проєктуванням та підготовкою аспірантів. Серед студентів завжди було багато бажаючих робити проєкт у професора Горбунова., передавав аспірантам свій досвід, одночасно з цим вимагаючи від своїх учнів ініціативи і виконання роботи на високому технічному рівні.

У 1936 році Горбунову присвоєна вчена ступінь доктора технічних наук без захисту дисертації.

В роки війни Горбунов перебував в евакуації разом з діячами наук АН УРСР, продовжував свою наукову діяльність в місті Уфа, а потім у Москві (РФ).

Праця була головним в його житті. В ньому гармонійно поєднувались інженер-конструктор та теоретик-механік. В повсякденній роботі був дуже скромним, чуйним товаришем, готовим прийти з допомогою.

Горбунов опублікував велику кількість наукових праць, які застосовуються на практиці та є значним внеском в науку.

22 липня 1944 року Бориса Миколайовича Горбунова не стало. Тяжка хвороба перервала його життя на 44-му році. Похований в Києві, на Байковому кладовищі.

Рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 листопада 1961 року на честь українського вченого члена-кореспондента АН УРСР Бориса Горбунов була названа одна з вулиць в Дарницькому районі Києва.

Також у 1961 році на вулиці Пирогова, 9, де розміщувався Київський інженерно-будівельний інститут, була встановлена пам’ятна дошка.