Інтеграція університетів у міські та економічні процеси: ключові тези панельної дискусії на КНУБА Expo
У Київському національному університеті будівництва і архітектури в межах форуму роботодавців КНУБА Expo 2026 відбулась фахова дискусія «Як університети інтегруються в міські та економічні процеси». Серед спікерів заходу були представники ключових міністерств і установ, бізнесу та експертного середовища. Учасники форуму обговорили нову роль університетів у розвитку міст та економіки і представили бачення того, як формувати ефективне партнерство між освітою, державою, бізнесом і громадами.
Центральною темою дискусії стала трансформація сучасного університету з класичної освітньої інституції на відкриту платформу взаємодії держави, бізнесу, громад та науки. Учасники говорили про довіру як основу співпраці, збільшення ролі практики, підготовку фахівців для економіки майбутнього та створення екосистем, здатних знаходити рішення для міст і регіонів.
Під час дискусії ректор КНУБА Олексій Дніпров представив концепцію KNUCA Nodes Ecosystem – модель трансформативного університету, у якій заклад вищої освіти розглядається як середовище розвитку міста, економіки та суспільства. Концепція передбачає створення відкритого міждисциплінарного кампусу та системи функціональних вузлів (nodes), що об’єднують освіту, дослідження, інновації, підприємництво, співпрацю з бізнесом, громадами та державою.
KNUCA Nodes Ecosystem базується на інтеграції навчання з практикою: студенти, викладачі та партнери працюють із міськими, інфраструктурними та економічними викликами, тестують рішення та створюють прикладну цінність. Одним із ключових елементів концепції є так званий «міський двигун» – система взаємодії університету, міста, бізнесу та спільнот, у якій знання трансформуються у рішення для розвитку територій, економіки та людського капіталу.
Університет у цій моделі має стати середовищем формування нових компетентностей, інноваційних партнерств, дослідницьких проєктів та навчання впродовж життя. Водночас концепція передбачає активну співпрацю з бізнесом, громадами, державою та міжнародними партнерами через спільні лабораторії, стажування, дослідження, корпоративні програми та оновлення освітніх програм відповідно до потреб ринку.
Відповідно до нової концепції, для КНУБА Солом’янський район і Київ загалом є простором для апробації нових рішень та моделей взаємодії між університетом, містом і суспільством – від інженерних та урбаністичних проєктів до розвитку спортивної інфраструктури, науки та міського середовища.
Ділимось основними тезами, на яких фокусувались спікери під час дискусії.
Олена Ковальська, заступниця керівника Офісу Президента України наголосила на важливості синхронізації державних стратегій із розвитком університетів:
«Сьогодні надзвичайно важливо синхронізувати державні стратегії та стратегії розвитку університетів, особливо у сферах інфраструктури, будівництва, авіації й технічного розвитку країни. Саме тут університети та держава можуть реально посилювати одне одного. Платформа, яку презентував Олексій Дніпров, дуже влучно відповідає вимогам часу, адже поєднує розвиток університету, держави, міста та економіки в єдину систему взаємодії й спільної відповідальності».
Вона також акцентувала увагу на демографічних викликах і необхідності переходу до нової якості освіти:
«Ми повинні чесно говорити про демографічну кризу: для відновлення країни нам не вистачатиме мільйонів інженерів та інших спеціалістів. Саме тому перед університетами стоїть завдання перебудувати процеси так, щоб кількість компенсувалася якістю. Нам допомагатимуть технології, цифрові інструменти, комп’ютерні рішення, але це потрібно системно впроваджувати та інтегрувати в освітній процес».
Микола Трофименко, заступник міністра освіти і науки України, зауважив, що концепція університету як частини громади та її розвитку відповідає курсу трансформації вищої освіти.
«Ми хочемо, щоб університети ставали точками розвитку громад, регіонів і країни – просторами для інновацій, дискусій та народження важливих проєктів. Наші університети різні, кожен унікальний за стратегіями та ролями для громад і регіонів. І саме в цьому сила української системи вищої освіти».
За його словами, сучасний університет уже виходить далеко за межі класичної освітньої функції:
«Ми хочемо, щоб університети були місцями інновацій, дискусій, народження важливих проєктів для громад. Ми хочемо чути запити бізнесу та університетів та робити співпрацю простішою й ефективнішою. Саме навколо університету мають розвиватися громада, регіон і загальнонаціональні ініціативи. Сучасний університет – це вже не лише освіта. Це дослідницька інфраструктура, лабораторії, нові технології та рішення, які працюють для країни вже сьогодні. А головна цінність будь-якого університету – люди, академічна спільнота та середовище, яке здатне формувати майбутнє країни».
Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад та територій України, звернула увагу на прикладний характер сучасної освіти та роль університетів у розвитку територій:
«Університет сьогодні має бути не лише місцем підготовки фахівців. Він повинен стати школою практики, дискусії, науково-дослідницькою платформою, яка допомагає вирішувати реальні завдання розвитку міста, громад і держави. Дуже добре, що КНУБА рухається саме в цьому напрямі – коли університет поєднує освіту, науку, планування розвитку територій, співпрацю з державою та бізнесом у єдину екосистему взаємодії.
Університет у сучасній моделі – це ще й допоміжний інструмент для органів місцевого самоврядування, який здатен поєднати наукову експертизу, планування розвитку територій та практичну реалізацію рішень».
Окремо вона зауважила про важливість участі експертів КНУБА у формуванні державних стандартів та нормативної бази:
«Дуже важливо, що експерти КНУБА долучаються до розробки нормативної бази, державних будівельних норм і стандартів. Це означає, що університет не просто навчає студентів, а безпосередньо бере участь у формуванні правил розвитку галузі та країни.
Університети мають бути прикладними. Вони мають не лише навчати, а й ставати майданчиками для реалізації конкретних суспільно важливих проєктів – особливо тоді, коли йдеться про розвиток міста, відбудову та складні просторові рішення».
Юрій Баланюк, голова Національного агентства кваліфікацій акцентував на стрімких змінах ринку праці та необхідності нових підходів до освіти:
«Світ змінюється настільки швидко, що одна людина зі штучним інтелектом сьогодні може створювати те, що десять років тому робила ціла компанія. І університети повинні чесно говорити про ці зміни та готувати фахівців до нової реальності. Освіта повинна бути практикоорієнтованою, інтегрованою з лабораторіями, виробництвом, бізнесом і реальними проєктами».
На його переконання, Україна має відповідати на демографічні виклики через якість освіти та розвиток нових компетентностей:
«На демографічну кризу Україна може відповісти якістю. Кількістю людей ми вже не зможемо забезпечити економічне зростання, тому нам потрібні нові компетентності та кваліфікації, які здатні підвищувати продуктивність праці та відповідати сучасним технологічним викликам».
Модель KNUCA Nodes Ecosystem – сильна відповідь на виклики часу. Університет має бути динамічною екосистемою, де в оперативному режимі формуються запити суспільства, бізнесу та держави і народжуються рішення для майбутнього. Щоб побудувати країну, в якій хочеться залишатися жити і працювати».
Андрій Бутенко, голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти наголосив, що університети мають стати центрами змін і генераторами нових сенсів для міст та громад:
«Сучасний університет – середовище, яке постійно змінюється, змінює людей усередині себе і змінює простір навколо. Ідея університету як місця, яке змінює місто, – це надзвичайно сильна й сучасна концепція.
Для мене головним маркером трансформації стане момент, коли бізнес почне приходити в університет не лише по кадри, а й по експертизу – рішення, дослідження та нові підходи. Саме тоді він стане місцем сили, до якого тягнуться люди, громади та компанії. Третя місія університету стає не менш важливою. Так народжуються ідеї, символи міста, нові сенси, формується середовище розвитку та бачення майбутнього.
Якість освіти сьогодні – це здатність університету змінюватися, бути гнучким і корисним для суспільства».
Костянтин Єфименко, президент і співвласник компанії Biopharma звернув увагу на необхідність глибшої співпраці бізнесу та університетів:
«Бізнес має перестати сприймати університети лише як місце пошуку кадрів. Це має бути довгострокова стратегія співпраці між університетом, містом і економікою. Ми вкладаємось в освіту не задля благодійності. Ми інвестуємо, тому що сильний людський капітал – це основа розвитку бізнесу, міста і країни.
Бізнес сьогодні критично дивиться на систему освіти – і це треба чесно визнавати. Бо довіра виникає там, де є сучасна база, практика, сильні викладачі й реальна підготовка до професії, а не лише формальний диплом. Університет без сучасних лабораторій і ресурсів уже нікому не потрібен. Без інвестицій у науку та інфраструктуру ми не зможемо підготувати фахівців майбутнього.
Потрібно не наздоганяти світ двадцятирічної давності, а створювати середовище, де університети готують людей для технологій і професій майбутнього. Університети мають стати місцем, де народжуються рішення для розвитку міста, економіки та нових індустрій. І якщо ми хочемо мати сильну країну після відбудови, доведеться чесно переглядати підходи, відмовлятися від застарілих моделей і вкладатися в ті університети, які реально готові змінюватися».
Віктор Євдокимов, керуючий директор напряму освіти, науки та інновацій BGV Group Management зазначив, що довіра між бізнесом і університетами виникає лише через спільний результат:
«Довіра між бізнесом і університетами з’являється лише тоді, коли є спільний позитивний результат – коли бізнес купує технологічне рішення в університеті, коли випускник створює власну компанію, коли університет пропонує щось, що реально покращує життя громади.
Університети мають ставати фінансово стійкими, працювати з бізнесом, створювати лабораторії, інноваційні центри та давати спільний результат для університету, бізнесу і громади.
Треба готувати фахівців для професій майбутнього, а не наздоганяти те, що було актуальним десятки років тому. Університети й бізнес повинні працювати на випередження. Це має бути довгострокова стратегія, лише тоді університет стане справжнім драйвером розвитку міста та економіки».
Вадим Гутцайт, президент Національного олімпійського комітету України акцентував на ролі спорту як складової університетського середовища:
«Спорт – не просто частина університетського життя. Це середовище, яке формує характер, дисципліну, цілеспрямованість і вміння досягати перемоги не лише у змаганнях, а й у житті. Саме через спорт людина вчиться ставити перед собою цілі та досягати їх.
Як без лабораторій неможливо забезпечити якісну освіту, так без спортивної інфраструктури неможливо сформувати здорову націю. Дуже важливо, що КНУБА створює відкритий спортивний простір не лише для студентів, а й для громади міста, формуючи сучасне середовище здорового способу життя та розвитку».
Про важливість співпраці університетів із громадами говорила й заступниця голови Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації Марія Александрова:
«Система довіри та якості освіти формується, насамперед, на рівні громади. І якісна вища освіта починається з якісних освітніх послуг у дошкіллі та школі. Сьогодні доступ до освіти напряму залежить від безпеки. Якщо раніше ми говорили просто про наявність укриттів, то зараз – про їх доступність, функціональність і здатність забезпечити безперервний освітній процес. Для нас надзвичайно важливо створити систему співпраці між громадою, містом та університетами, щоб разом реалізовувати проєкти, потрібні району, місту та системі освіти загалом. Наше головне завдання – створити систему, центром якої є людина».
