Київський національний інститут харчових технологій

Цікавий той факт, що в роки до Другої світової війни інститут розміщувався на території теперішнього Національного університету будівництва і архітектури по проспекту Повітряних сил. В роки війни будівля була зруйнована, тоді було прийнято рішення про виділення нової ділянки на вулиці Володимирській для розміщення інституту харчової промисловості.

У проєктуванні нового корпусу брала участь одна з випускниць КНУБА.

Давидкіна Зінаїда Никифорівна (30.10.1910 – невідомо)

Народилась в Києві 30 жовтня 1910 року. У 1926–1929 роках навчалася в школі фабрично-заводського учнівства при наркоматі шляхів сполучення. Після закінчення працювала столярем-верстатником, дефектувальником Київського вагоноремонтного заводу.

Вищу архітектурну освіту здобуда у 1939 році в Київському будівельному інституті (таку назву мав КНУБА до 1939 року). Навчалась разом з Миколою Олександровичем Гусєвим.

Вже під час навчання, у 1934–1935 рр., Зінаїда Никифорівна працювала прорабом «Холодпромбуду» наркомату харчової промисловості.

Після завершення навчання в 1939–1941 рр. працювала на посаді архітектора інституту «Військпроект» Київського військового округу, працювала над розробкою генеральних планів військових містечок в областях Західної України.

В роки Другої світової війни працювала архітектором Управління капітального будівництва наркомату танкової промисловості в м. Саратові. Після війни Зінаїда Давидкіна повернулась до Києва. У 1945–1948 роках вона обіймала посаду архітектора Державних архітектурних майстерень і працювала в інституті «Діпросільбуд», у 1948–1952 роках – молодшим науковим співробітником Академії архітектури УРСР, у 1955–1960 роках – старшим архітектором відділу технічних досліджень та інформації Київської філії Центрального інституту типових проектів, з 1961 р. – керівник проектного кабінету інституту «Київоблпроект». Працювала під керівництвом архітектора Олександра Івановича Маринченка (батька відомої архітекторки Євгенії Маринченко). Член Спілки архітекторів УРСР (1956).

Серед її робіт: планування сіл Тернопільської області, проєкти житлових будинків Київського військового округу, дитячих садочків, шкіл,  фельдшерсько-акушерських пунктів.

Вона є співавтором проєктів головного корпусу, студентської їдальні й житлових корпусів Технологічного інституту харчової промисловості ім. Мікояна (тепер Національний університет харчових технологій) по вулиці Володимирській, 68 у Києві (1946). Цей проєкт був втілений в життя, але у суттєво спрощеному вигляді.

На фото: первинний проєкт та сучасне фото реалізованого проєкту.

Матеріал підготовлено за публикацією Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г. Заболотного.