Леонтович В.Г.

Володимир Григорович Леонтович (1881-1968)

Професор кафедри геодезії.

Народився Володимир Григорович 27 липня 1881 року в місті Гадяч Полтавської губернії в родині службовця.

В 1900 році закінчив Мінську гімназію та вступив до Київського політехнічного інституту, який закінчив у 1906 році та отримав спеціальність інженер-будівельник. Одразу після закінчення інституту був призначений молодшим інженером по дорожній частині при Волинсько-губернській управі у справах земського господарства.

В період 1912-1914 років займався питаннями реставрації Замка князів Острозьких в місті Острог Волинської губернії.

https://drymba.com/uk/1034736-ostrozkyy-zamok-ostroh

Також під його керівництвом був збудований храм-пам’ятник на козацьких могилах під містом Берестечком на Волині за проєктом архітектора Максимова В.Н.

За посиланням можна більш детально ознайомитись з цим об’єктом історії України:

https://www.istpravda.com.ua/articles/4e19328ecdfa7/

В 1914 році Леонтович В.Г. був переведений до технічного відділу південно-західної залізниці та працював викладачем геодезії в Київському політехнічному інституті спочатку за сумісництвом, а з 1920 року – вже на штатній посаді викладача, доцента (1930), завідувача кафедри геодезії (1943).

З 1930 і до початку війни 1941 року працював доцентом, професором (1940) та завідуючим кафедрою у новоствореному Київському будівельному інституті, де викладав курс інженерної геодезії та керував зимовими та літніми практичними заняттями з геодезії.

Під час окупації в 1941-1943 роках Леонтович не покидав Київ.

А на початку 1944 року, коли відновились заняття в Київському інженерно-будівельному інституті, В.Г.Леонтович був призначений завідуючим кафедрою геодезії. У 1949 році від облишив завідування кафедрою геодезії та був затверджений професором цієї кафедри. На цій посаді він працював до останніх днів свого життя.

Працював також завідуючим кафедри геодезії у Київському університеті (1944-1946) та професором Київського художнього інституту (1946-1961), а також викладав геодезію в КПІ.

В 1935 році кваліфікаційна комісія Народного комісаріату важкої промисловості СРСР присвоїла В.Г.Леонтовичу вчене звання доцента, а 29 січня 1940 року Вища Атестаційна Комісія СРСР присвоїла йому вчене звання професора Київського інженерно-будівельного інституту по кафедрі геодезії та планування без захисту дисертації, беручи до уваги великий виробничий стаж та низку написаних ним наукових робіт.

Протягом багатьох років (1920-1951) Леонтович виконував різноманітні вишукувальні роботи. У 1906-1909 роках проводив геодезичні  дослідження автогужових доріг на Волині, в 1909-1917 проводив роботу  по обмірам будівель та інженерних споруд, в 1911-1922 роках за дорученням професора Петербурзького інституту цивільних інженерів Дмитрієва проводив геодезичні роботи при обстеженні мостів на залізницях та автогужових дорогах, в 1922-1924 роках проводив дослідження з осушення боліт в Полтавській області на площі 2500 гектарів, в 1924-1925 роках очолював вимірювальні роботи при зведенні мосту через Дніпро в Києві (замість зруйнованого цепного мосту), в 1930 році інспектував дослідницькі роботи на Далекому Сході СРСР, в 1933-1935 роках керував геодезичною зйомкою судноремонтного та суднобудівного заводів в Києві. В 1938 році склав інструкцію по нагляду за деформацією Київської Дніпровської набережної та проводив геодезичну зйомку будівельного майданчика Русанівського проливу, вів спостереження за дзвіницею Києво-Печерської лаври та зробив план Аскольдової могили (1946-1948 роки).

Напрям його наукової діяльності – геодезичні роботи при прєктуванні, будівництві, експлуатації та реконструкції інженерних споруд. Вся його науково-педагогічна та виробнича діяльність були присвячені геодезії в будівництві. Йому належать одинадцять наукових праць.

Помер Володимир Григорович Леонтович в 1968 році. Похований в Києві, на Байковому кладовищі.

 

Follow by Email
YouTube
Instagram
Telegram