М’яка адаптація, а не «заморожування». Доцентка КНУБА представила підхід до збереження архітектурної спадщини
Збереження архітектурної спадщини – це адаптація до сучасних умов з повагою до минулого, а не «заморожування». Про такий підхід розповіла заступниця декана архітектурного факультету, доцентка кафедри архітектурного проєктування цивільних будівель і споруд Лариса Брідня в інтерв’ю для експертного дайджесту Платформи збереження культурної спадщини.
За її словами, архітектурна спадщина – це не лише елементи декору, це частина душі міст.
«Місто «пам’ятає» себе через архітектуру. Якщо ми її «витираємо» – втрачається зв’язок між поколіннями. Це не просто втрата будівлі – це втрата сенсів, ритмів, масштабу, усього, що формує обличчя міста», – вважає Лариса Брідня.
Вона навела приклад – музей д’Орсе в Парижі, що був вокзалом, а став культурним центром. В Україні ж законодавчі обмеження часто призводять до того, що інвестори відмовляються використовувати історичні будівлі через правову невизначеність.
КНУБА – один із небагатьох університетів в Україні, де вивчення спадщини є частиною базової архітектурної підготовки. В університеті створено лабораторії, де студенти досліджують, сканують і відтворюють об’єкти культурної спадщини.
Довідково. Платформа збереження культурної спадщини – спільнота українських та міжнародних експертів зі збереження культурної спадщини, що започаткувала випуск щотижневого експертного дайджесту з матеріалами про збереження спадщини, вплив культури на добробут народу, світові тренди та інтерв’ю з провідними фахівцями.
Більше інформації – на Facebook-сторінці платформи.
На ілюстрації робота студента КНУБА: Міжнародний конкурс на адаптацію памʼяток промислової архітектурної спадщини «Реновація заводу «Краян» в Одесі під готель».
