Микола Михайлів

Михайлів Микола Миколайович

(           -12.04.2026)

Лейтенант, командир роти 30-ї окремої механізованої бригади, Микола став уособленням честі, відваги та безмежної любові до своєї держави.

Його життєвий шлях – це історія сильної, цілісної особистості. Народився в Алмати, але справжнім його домом став Київ. Виріс на Оболоні, навчався у школі №210. Освіту здобув в Київському національному університеті будівництва і архітектури.

Успішний керівник у будівельній сфері, випускник КНУБА. Він виховувався на київській Оболоні та вмів об’єднувати.

 У мирному житті був успішним керівником у будівельній сфері – відповідальним, принциповим і людиною, яка вміла об’єднувати людей навколо спільної мети.

З перших днів повномасштабного вторгнення він не залишився осторонь – допомагав людям, волонтерив, навчав інших. А у 2024 році добровільно став до лав Збройних Сил України.

На фронті, на Донецькому напрямку, він був не просто командиром – він був справжнім лідером і братом для своїх бійців. Завжди попереду, завжди поруч. Навіть після поранення він повернувся до своїх побратимів раніше, ніж дозволяли лікарі, бо не міг бути осторонь тих, за кого відповідав.

За віддану службу та героїзм Микола був нагороджений медаллю «Військова доблесть».

Він жив за принципами свободи і честі. До останнього залишився вірним присязі та своїм переконанням до останнього подиху.

Він Його внесок у свободу України — неоціненний, а пам’ять про нього житиме у спогадах друзів, вчинках побратимів та серцях рідних.

Світла пам’ять про Миколу Михайліва назавжди залишиться з нами – у його вчинках, у спогадах, у тих цінностях, за які він віддав життя. Пам’ять про нього житиме у спогадах друзів, вчинках побратимів та серцях рідних.

Вічна пам’ять Герою.