НАУКОВІ ЗБІРНИКИ ТА МОНОГРАФІЇ
Актуальные вопросы психологии, педагогики, философии ХХІ века. Сборник научных статей / под ред. В.П.Чудаковой, М.Н.Усмановой. – Киев-Бухара: Бухарский государственный университет, 2020. – 550 с.
Сборник научных статей посвящен актуальным вопросам психологии, педагогики и философии ХХІ века. В сборнике опубликованы статьи (164 авторов, у 131 публикациях) − научных сотрудников, научно-педагогических работников, педагогов, докторантов, аспирантов, студентов (вместе с научными руководителями) −Республики Узбекистан, Украины, Республики Казахстан, Республики Беларусь,Республики Турция. Республики Корея, Шотландии. Сборник адресован научным сотрудникам, научно-педагогическим работникам, педагогам, докторантам, аспирантам, студентам, практикам сферы образования и всем, кто интересуется вопросами психологии, педагогики, философии, образования. Материалы научных трудов представлены в авторской редакции. Ответственность за аутичность представленного материала несѐт автор статьи.
Рижко В.А. Неоконцептологія. Монографія / В.А. Рижко. – К.: Логос. 2016. – 604 с.
У монографії досліджується текст, гіпертекст та контекст неоконцепотології, її праксеологія: функціонування концептів і концепцій у предметно-практичній, духовно-практичній і наукових діяльностях. Тематизується ідея про концепти і концепції як теоретичні форми смислотворення. розуміння, мову філософської герменевтики. Розкривається значення концептів і концепцій у програмуванні, мережевих комунікаціях, експертній діяльності та реалізації гуманітарних революцій. Для науковців, усіх хто переймається філософісю науки, пізнанням соціальних процесів, гуманітарними практиками
Босенко А. В. Случайная свобода искусства / Инст. проблем совр. искусства Акад. искусств Украины. — К.: Химджест, 2009.
Монографія кандидата філософських наук Олексія Босенка, провідного наукового співробітника лабораторії естетики та культурології Інституту проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України є результатом копіткої багаторічної праці у галузі трансцендентальної естетики. У цій праці продовжено розробку оригінальних ідей, розпочату у попередніх виданнях автора «Реквием по нерожденной красоте» (1992), «О другом: Симуляция пространств культуры» (1996) та «Время страстей человеческих: Напрасная книга» (2005), які набули широкого розголосу не тільки на вітчизняних філософських теренах, а й за межами України. Вони позначені загальноінтелектуальним та культурологічним знанням, що ставить їх у ряд концептуально-авторських розробок у галузі сучасної світової філософської думки. Учень А. Канарського, філософ з родини філософів, Олексій Босенко у просторі сучасного мистецтва він виконує функції прискіпливого упорядкування поняттєвого й термінологічного розрізнення феноменів і явищ, з яких виростають художні твори, за допомогою слова витворює особливий простір тексту, що об’єднує ці феномени і явища у єдиний розумовий організм.
Вільчинський Ю.М. Філософія історії: теорія взаємопроникнення часу і вічності. – Київ: Поліграфкнига, 2009
Авторський цикл лекцій, основу якого становить порівняльний аналіз філософії історії Ґ. В. Ф. Геґеля і О. Шпенґлера, вперше був прочитаний студентам Львівського національного університету імені Івана Франка. Видання може бути використане в університетських наукових студіях, у навчальному процесі. Для наукових працівників, культурологів, бакалаврів, маґістрів, аспірантів та студентів соціально-економічних спеціальностей, а також широкого читацького загалу — всіх, хто глибоко цікавиться питаннями культурології та історіософії.
Лакуша Н.М. Світ екобезпеки людини. Глобалізаційні виклики: монографія – Київ : Логос, 2016.
Монографія присвячена аналізу принципів екобезпеки в умовах ескалації екологічних проблем посилюваних сучасними глобалізаційними процесами. В роботі основною стратегією розвитку людства розглядається концепція сталого розвитку, яка покликана забезпечувати збалансований розвиток в екологічній, економічній, соціальній та демографічній сферах. Для науковців, викладачів, студентів, усіх хто цікавиться сучасними глобальними проблемами.
Рижко Л.В. Топологія науки. – Київ: Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України, 2009. – 512 с.
Простір науки є певним місцем (топосом) існування наукових положень (знань) та наукових інституцій, які мають свої відповідні «місця», «структури», «функції». Тому вони сприймаються феноменологічно як «тут», «тепер», або Гайдеггерове «Dasein». І навіть якщо йдеться про часове (історичне) буття наукового простору, то він «є», має сенс тільки як певне місце (топос), тобто як простір. Те, що «було», то не є наука, а це є певний текст і аби він був «науковим», то потрібен науковець, який здійснював би відповідні наукові процедури, тобто він має бути в просторі науки. Без «науковця» науки не існує. Це є провідним в монографії. Наука розглядається як простір (топос) діяльності науковців. Дослідження науки в зазначеному плані презентується поняттям «топологія науки». Для науковців, викладачів, усіх, хто цікавиться питаннями методології та філософії науки.
• За.ред.Рижко В.А. Філософія науки, техніки та архітектури: постмодерний проект. Колективна монографія. -К.: КНУБА, 2002.
• Босенко А. О другом: симуляция пространств культуры (красота как мера целесообразности развития вообще). Киев ТОО «Век+», 1996.
• Мітіна В.О. Крізь призму знака. -К.: Самватас, 1995.
• Чорноморденко І.В. Проблема існування знання за межами науки: монографія. -К.: КНУБА, 2005.
• Рыжко В.А. Постнеклассика: философия, наука, культура: Коллективная монография. СПб: Издательский дом «Мірь», 2009.
• Чорноморденко І.В.Позанаукові знання і культуротворчий процес.: Монографія.-К.: КНУБА, 2009.
• Рижко Л.В. Топологія науки.-К., Національна Академія Науки України. Центр осліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім.Г.М.Доброва, 2009.
• Рижко В.А.Концепція як форма наукового знання. -К.: 1995.
• Рижко В.А. Неоконцептологія. – К.: Логос, 2016
