поет Олександр Вратарьов

Олександр Львович Вратарьов -народився 29 червня 1936 в місті Вінниця 

Випускник КІБІ 1966 року, заочне відділення, спеціальність – теплогазопостачання та вентиляція.

Відомий як український поет, драматург, перекладач. Багато років працював за інженерною спеціальністю в проєктуванні та наладці систем теплопостачання та вентиляції. Починаючи з 1960-х років почав писати вірші, які звучали в спектаклях і мультфільмах. Є автором кількох сотень популярних українських естрадних пісень.

Працював спочатку автослюсарем на автобазі, заочно навчався в Київському інженерно-будівельному інституті. Потім багато років працював на будівництві з монтажу на наладки систем вентиляції. Займався проектуванням. Професія йому дуже подобалась.

Вірші почав писати рано, одночасно з роботою на будівництві.

Написав  велику кількість віршів, його вірші використовували в спектаклях і мультфільмах, але першу поетичну збірку «Каштановий блюз» випустив лише до свого 70-річчя. У передмові до цього ліричного збірника Олександр Вратарьов написав: «Вірші можуть бути прості та складні, короткі й довгі, нехитромудрі та премудрі, але якщо вони сподобалися читачу і викликали у відповідь почуття співпереживання — відбувається чудо». Але «чудо» з поезією Вратарьова сталося давно, в середині 1960-х років, коли на естраду весело впурхнула пісенька «Смешная челка, половина неба в глазах — идет девченка…» Відтоді за автором цих віршів міцно закріпилося звання «поет-пісенник». Естрадні твори Олександра Вратарьова різноманітні, оскільки він працював і продовжує працювати з багатьма композиторами.

Писав у співавторстві з Леонідом Вербицьким, Олександром Злотником («Все золото світу»), Володимиром Бистряковим, Романом Майоровим та іншими. Близько 20-ти років дружив з композитором Леонідом Вербицьким, у співавторстві з яким створив пісню «Идет девчонка» («Іде дівчинка») (1965), яка стала відомою у виконанні Юлії Пашковської. Пісня «Дуель» (1969), відома під назвою «Романс Наталі», стала улюбленою для багатьох поколінь.

Його пісні виконували Дмитро Гнатюк, Назарій Яремчук, Софія Ротару, Юрій Богатиков, Анна Герман, Тамара Гвердцителі, Юрій Гуляєв, Людмила Гурченко, Радмила Караклаїч, Микола Караченцов, Юлія Пашковська, Йосип Кобзон, Майя Кристалінська, Валерій Леонтьєв, Ані Лорак, Олександр Малінін, Джордже Мар’янович, Тамара Міансарова та багато інших.

Театральний світ також з повним правом може вважати Олександра Вратарьова своїм автором. Крім іпостасі поета, що має лауреатство на міжнародних конкурсах, Вратарьов — ще й перекладач і драматург. Його п’єси інсценуються в театрах України і за кордоном. Тільки на столичних підмостках сьогодні йде понад десяток спектаклів, у створенні яких Вратарьов брав участь.

Його знайомство з театральним мистецтвом почалося зі знаменитого київського спектаклю «Варшавська мелодія» в театрі ім. Лесі Українки з Адою Роговцевою, яка виконувала зі сцени пісні Вратарьова… Почалося з пісень у спектаклі, а закінчилося повноцінним мюзиклом «Екватор» на музику Олександра Злотника.

Крім пісень до художніх фільмів, він написав тексти до дитячих мультиплікаційних фільмів, які полюбилися, на яких виросло не одне покоління – про  Петю П’яточкіна, Тигреня в чайнику  та смішного Капітошку. 

Живе та працює в Києві.

Автор текстів до пісень у фільмах і мультфільмах:

«Зелена пігулка» (1974, мультфільм)

«День, коли щастить» (1983, мультфільм)

«Як Петрик П’яточкін слоників рахував» (1984, мультфільм)

«Дострибни до хмаринки» (1988, мультфільм)

«Повертайся, Капітошко!» (1989, мультфільм)

«Запорожець за Дунаєм» (2007, фільм)

Пісні на слова Олександра Вратарьова:

Акварель (муз. Р.Майорова) – анс. “Червона калина”

Был этот день (муз. Б.Монастирського) – Л.Прохорова; ВІА “Співаючі юнги”

Веселий дощ (муз. О.Білаша) – Д.Петриненко

Добре, коли все добре (муз. І.Кириліної) – Л.Артеменко і ВІА “Водограй”

Добре, коли все добре (муз. Л.Вербицького) – Е.Белюц

Жоржини (муз. М.Скорика) – Л.Артеменко

Журавлиный ключ (сл. В.Шаповаленка) – Л.Прохорова

Зачаруй (муз. Л.Дутковського) – Л.Артеменко; Н.Яремчук

Іде дівчисько (муз. Л.Вербицького) – М.Мінський

Идёт девченка (муз. Л.Вербицького) – Ю.Пашковська; Й.Кобзон; Л.Прохорова

Качели (муз. І.Поклада) – Л.Прохорова

Клич мене (муз. Б.Монастирського) – Л.Прохорова

Кохати час (муз. О.Семенова) – ВІА “Кобза”; ВІА “Вікторія”

Краю мій, край (муз. Л.Дутковського) – анс. “Марічка”; І.Бобул і ВІА “Жива вода”

На лавочці (муз. Б.Монастирського) – Л.Прохорова

Осінь (муз. Є.Дергунова) – В.Купріна

Птицы небо понимают (муз. Л.Вербицького) – Л.Прохорова

Рідна Україна (муз. О.Злотника) – А.Кудлай

Така любов (муз. Л.Вербицького) – В.Купріна

Ти даруй (муз. Б.Монастирського) – Л.Прохорова

Три трембіти (муз. М.Скорика) – ВІА “Водограй”; ВІА “Кобза”; І.Бобул

Часу не гай (муз. О.Зуєва) – Т.Русова

Чому це так (муз. О.Мажукова) – Т.Кочергіна

Чуканець (муз. О.Зуєва) – ВІА “Грані”

Ще раз (муз. І.Поклада) – Л.Артеменко

Я не сумую за тобою (муз. М.Скорика) – Л.Прохорова; Н.Яремчук

Я про тебе мріять хочу (муз. Б.Монастирського) – Л.Прохорова; ВІА “Співаючі юнги”

Олександр Вратарьов є автором лібретто цілої низки музичних вистав, поставлених в багатьох академічних театрах України.

 Ірод  – Львівський академічний драматичний театр ім. Лесі Українки, прем’єра 2015 року

Королева загублених ґудзиків – Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, прем’єра 2019 року

Снігова королева – Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, прем’єра 2019 року

Сорочинський ярмарок – Дніпропетровський академічний театр опери та балету, прем’єра 2015 року

Шури-мури –  Миколаївський національний академічний український театр драми та музичної комедії, прем’єра 2019 року

 Як Омелько царівну рятував – Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені В. Г. Магара, прем’єра 2015 року

Ассоль – Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр, прем’єра 2018 року

Зелена гора – Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр, прем’єра 2019 року

Дванадцять стільців – деський академічний театр музичної комедії ім. Михайла Водяного, прем’єра 2021 року

Золоте теля – Одеський академічний театр музичної комедії ім. Михайла Водяного, прем’єра 2023 року

Ніч перед Різдвом – Одеський академічний театр музичної комедії ім. Михайла Водяного, прем’єра 2015 року

Чиполліно – Одеський академічний театр музичної комедії ім. Михайла Водяного, прем’єра 2019 року

 

Вірші Олександра Вратарьова:

 

«Розкажу про Україну»

Ми живемо під небом ясним,

А навкруги шляхи, поля

І села, і міста прекрасні –

Це рідний край, моя земля.

Високі крила журавлині,

Співучі вірші Кобзаря –

Ми живемо на Україні,

Це рідний край, моя земля!

Приспів:

Розкажу про Україну,

Де в Дніпрових хвилях синіх

Лаври куполи,

Де Хрещатик і Софія,

Де прекрасне місто Київ –

Краще на землі.

Розкажу про Україну,

Де калина-горобина

Квітне край вікна.

Запрошу на Україну,

Тільки тут моя єдина,

Тільки тут моя єдина

Рідна сторона.

У небі райдуга барвиста,

Краплини сонця золоті,

А діти це – маленькі іскри

В долонях рідної землі.

Ми щирих друзів у гостину,

Завжди чекаєм у добрий час.

Нові часи на Україні,

На Україні все гаразд!

Приспів.

Розкажу про Україну…

 

«Нам є що захищати»

Народилися тут, виростаємо тут,

На своїй незалежній землі,

Через сивий Дніпро

Срібні дзвони пливуть,

Їх на крилах несуть журавлі.

Приспів:

Нам є що захищати,

Нам є що берегти,

Дніпро, Донбас, Карпати,

Простори золоті.

Нам є що боронити,

Як прийде грізний час,

Ми – України діти,

Вона одна у нас!

У своєму краю у військовім строю

Ми солдати тепер, я і ти,

Важко вчитись, брати,

Легко буде в бою,

Хай він буде учбовим завжди.

 

«Музика рідного дому»

Від Києва до Львова, від Криму до Карпат

Земля моя чудова цвіте, як зелен сад,

Дніпрова хвиля синя дзвенить, немов струна,

Для мене, Україно, ти – пісня і весна!

Приспів:

Музика, музика,

Музика рідного дому,

Дай мені радості, радості,

Клич мене знову!

Тут мої мамо і тато,  |

Тут моя пісня крилата |

Жде мене, жде мене!   | (2)

Десь там за небокраєм країни, наче рай,

Але для мене раєм залишиться мій край.

Дарує горобина рубіни край вікна,

Як мати, Україно, для мене ти одна!

 

«Рідна Україна»

Степ Донецький, Буковина,

Батько наш старий Дніпро –

Наша казка-Україна,

Тут ми разом живемо.

Ми повік одна родина,

Ми сім’я – не забувай,

Наше серце – Україна,

Це для нас єдиний край.

Приспів:

У тебе, у мене

Є рідна Україна,

Ми наче краплини

Великої ріки!

У тебе, у мене

Є рідна Україна,

Як серце, як мати,

Як доля навіки!

Щоби доля, мов тополя,

Та й високою була,

Все ми зробимо з тобою

Для краси і для добра.

Хай дитина у колисці

Посміхається до нас,

Хай по колу ходить пісня,

Наче келих, в добрий час.

 

«Колискова мелодія України»

Пісня на музику Мирослава Скорика

Прокидайся, донечко,

Ясне моє сонечко,

Чуєш? Грім буркоче.

З неба не гроза, громовиця,

Люта і страшна розбійниця

Впала серед ночі…

 

Моя золота донечка,

Дай мені свої долонечки,

Тихо заспіваю –

І сновида зла,

Страшна примара

У пітьмі тебе не налякає

І не відшукає…

 

А маленькі діточки –

Кольорові квіточки

І пливе в цікавих оченятах

Добрий білий світ.

Колискова берегиня

Намалює сни – сни спокійні!..

Ти цвіти, цвіти країна,

Ненька – Україна!

 

Добрий ранок сонячний,

Буслики та горлиці

Заклекочуть знову!..

Вишня вітами гойдає,

Мирний ранок нас вітає

Край рідного дому!..

 

Воїни вертаються

У боях прославлені,

І наш тато з нами!

І злоби ту злу страшну примару

Моя Україна подолала!

Всім Героям – Слава!

Засинай, моя донечко…

Translate »