Новини,  НОВИНИ КНУБА

“Шевченко мобілізує”. Сучасне осмислення образу поета

7 березня у читальному залі бібліотеки КНУБА відбулась відкрита лекція українського державного і громадського діяча та науковця Миколи Томенка «Воюючий, заборонений, цензурований Шевченко», присвячена 210-й річниці від дня його народження. Це ювілей, який припадає на часи найбільшого історичного протистояння незалежної української Держави з відкритою збройною агресією РФ.

В історії світової культури є безсмертні імена. До них належить і ім’я великого сина українського народу, що своїми пристрасними творами, палкою любов’ю до України, незламною вірою у світле майбутнє людства здобув всесвітню славу.

Лекція Миколи Томенка зібрала повну читальну залу студентів, викладачів та співробітників. Тема, яку підіймає професор, наразі дуже актуальна, гостра, цікава, а тому знайшла гарячий відклик у душах університетської спільноти. Головна ідея  – прожити у 2024-му році кожен день із Тарасом Шевченком і для України.

Пан Микола наголосив, що у світі на міжнародному рівні йде «війна за історію», за право інтерпретувати минуле і частиною агресивної політики РФ є витлумачення минулого у власних інтересах. Тож необхідно орієнтуватися на інтелектуальне дослідження героїчного досвіду минулого України, на вміння відстоювати інтереси своєї Батьківщини для посилення позицій нашої держави у світі, вироблення позитивного іміджу України та успішного протистояння російській агресії.

«Без очищення України від “російського світу” ми не збудуємо справді незалежної, багатої та сильної Держави».

Усі знакові українські письменники й поети в часи бездержавності пройшли крізь ідеологічне протистояння з владою. Тарас Шевченко – не виняток, йому «пощастило» мати справу і з імперською цензурою, і з радянським Головлітом. Тоталітарна влада намагалася в російській імперії – приборкати Шевченка, а в радянські часи – «приручити» його, зробити «своїм», а якщо не вдавалося – змінити трактування його творів на протилежне. Обидва режими для цього використовували цензуру. В царські часи цензура вилучала окремі рядки його творів, а в радянські часи зникали цілі твори. Так «Кобзар» відомий у двох варіантах: на 106 та 116 сторінок.

Найбільш антимосковські та проукраїнські твори Шевченка просто не друкували, або змінювали текст. Тому наразі його антимосковська тема, яку так намагалися витерти з його творчості та царська, і радянська цензура, набуває особливого значення.  

«За що ж боролись ми з ляхами?

За що ж ми різались з ордами?

За що скородили списами

Московські ребра?»

За Росії-СРСР твори Шевченка забороняли й цензурували, а нинішні російські варвари вилучають їх із книгозбірень на окупованих територіях, бо і зараз бояться його СЛОВА! Тарас Григорович і нині воює за нашу славну Україну проти одвічного ворога.

Також у своїй промові Микола Томенко закликав визволити пам’ятник Тараса Шевченко у Києві із владних кайданів: «Невже наш Шевченко під час війни з російською ордою ховався б за мішками з піском та фанерою? Мусимо напередодні 210-ї річниці з дня народження звільнити БАТЬКА Тараса від нових залізних оков та врешті виконати його ЗАПОВІТ».

«Поховайте та вставайте.

   Кайдани порвіте

   І вражою злою кровʼю

   Волю окропіте.

       І мене в сімʼї великій,

       В сімʼї вольній, новій

       Не забудьте помʼянути

       Незлим тихим словом».

Наприкінці лекції Томенко звернувся до студентської спільноти: «Читайте оригінали, перечитуйте не цензуровані твори. Кожен мусить відкрити для себе справжнього, живого Шевченка».

Автор Ольга Накалюжна, бібліотекар 1 категорії бібліотеки КНУБА

Follow by Email
YouTube
Instagram
Telegram