У КНУБА обговорили формування українського простору пам’яті та заклали нові партнерства
У Київському національному університеті будівництва і архітектури відбулася всеукраїнська наукова конференція «Український простір пам’яті: історико-політичний контекст», що об’єднала науковців, освітян і представників державних інституцій для вироблення підходів до формування сучасної політики пам’яті.
Конференція засвідчила: політика пам’яті сьогодні виходить за межі гуманітарної сфери і стає частиною безпекової, освітньої та державницької політики України.
Ключовий акцент заходу: пам’ять – це не минуле, а інструмент, що формує майбутнє суспільства. Учасники наголосили, що історична пам’ять поєднує покоління, формує цінності та визначає здатність спільноти до опору та розвитку і в період війни, і в часи мирного життя.
Дискусії засвідчили кілька принципових підходів, які фактично окреслюють сучасний порядок денний політики пам’яті в Україні:
- Подолання фрагментованості пам’яті. Українське суспільство має подолати історичну амбівалентність і «розірваність» наративів, сформувавши цілісний простір пам’яті як основу національної єдності.
- Перехід від пам’яті-травми до пам’яті-ресурсу. Пам’ять розглядається не лише як спосіб фіксації втрат, а як джерело надії, відповідальності та громадянської дії.
- Матеріалізація пам’яті в просторі. Архітектура, міське середовище, меморіали та культурні об’єкти стають ключовими інструментами закріплення історичної пам’яті та ідентичності.
- Формування нового символічного канону. Йдеться про створення єдності зрозумілих образів героїв, цінностей та історичних орієнтирів, що визначатимуть українську ідентичність у майбутньому.
- Цифровізація пам’яті. Під час війни важливого значення набувають цифрові платформи, архіви й новітні технології як інструменти збереження та поширення пам’яті.
Важливим результатом заходу стало підписання меморандуму про співпрацю між КНУБА та Українським інститутом національної пам’яті. Документ передбачає розвиток спільних досліджень, освітніх програм і практик, пов’язаних із формуванням та популяризацією історичної пам’яті.
Учасники конференції також долучились до відкриття пам’ятної дошки на будівлі Інституту інноваційної освіти КНУБА – на честь визначних українських шістдесятників та відомих громадських діячів. Ця ініціатива стала практичним втіленням одного з головних акцентів конференції: пам’ять має бути оприявленою у повсякденному просторі університету і міста, формуючи зв’язок поколінь і ціннісну тяглість.
КНУБА стає не лише освітнім і технічним центром, а й майданчиком, де осмислюються і формуються підходи до роботи з пам’яттю, архітектурою та ідентичністю.









