Вайнберг Д.В.

Вайнберг Давид Веніамінович (28.04.1905-5.03.1973)

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри будівельної механіки (1956-1973), лауреат премії ім. Б.Г.Гальоркіна.

Народився Давид Веніамінович 28 квітня 1905 року в селі Новоселиця, Ізяславський повіт Волинської губернії (нині Шепетівський район Хмельницької області).

В 1921 році закінчив семирічну трудову школу, після чого пішов працювати електромонтером на гідростанцію міста Ізяслав. У 1924 році внаслідок аварії на електростанції Вайнберг отримав тяжкі травми (переломи обох рук і ніг), більше двох років перебував у лікарнях Житомира та Києва. Після одужання працював електромонтером в місті Шепетівка у майстерні «Електрифікатор».

У 1928 році вступив до Київського політехнічного інституту на інженерно-будівельне відділення. В 1930 році будівельне відділення КПІ дало початок новому навчальному закладу – Київському будівельному інституту, Давид Веніамінович продовжив своє навчання вже у новому інституті на будівельному факультеті. З 1931 року, ще студентом четвертого курсу, він почав педагогічну діяльність – викладав теоретичну та будівельну механіку в політехнічному та будівельному інститутах.

Закінчив будівельний інститут у 1932 році, отримав диплом за спеціальністю «інженер-будівельник по залізобетонним і кам’яним конструкціям» та був залишений для роботи на посаді асистента.

У 1933-1937 роках був деканом будівельного факультету. У 1936 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Кривий брус у пружному середовищі» та в 1939 році йому було присвоєно вчене звання доцента.

В роки Другої світової війни (з 1941 по 1944 роки) Давид Веніамінович працював у Куйбишевському інженерно-будівельному інституті на посаді доцента кафедри будівельної механіки та читав лекції в Куйбишевському авіаційному інституті.

Після звільнення Києва Вайнберг повертається та працює завідуючим кафедрою будівельної механіки в Київському інституті цивільних інженерів (1944-1948 р.р.) та одночасно з цим працював за сумісництвом старшим науковим співробітником Інституту механіки Академії наук УРСР.

Коло інтересів Давида Веніаміновича безперервно розширюється. Його праці 40-50-х років складають фундаментальний внесок у дослідження по узагальненій бігармонічній задачі теорії пружності.

У 1950 році захистив докторську дисертацію на тему «Розвиток методів технічної теорії пружності та застосування їх до розрахунку частин машин та споруд». Через два роки йому присвоєно звання професора по кафедрі будівельних машин.

Працював деканом факультету, завідувачем навчальної частини вечірнього відділення, завідувачем аспірантурою. У 1961 році виконував обов’язки проректора з науково-дослідної роботи.

З 1950 до 1956 року за сумісництвом працював доцентом (пізніше – професором) кафедри будівельної механіки Всесоюзного заочного інституту промисловості будівельних матеріалів.

У грудні 1956 року професор Вайнберг став лауреатом премії імені академіка Б.Г.Гальоркіна. Ця премія була присуджена йому за кращу роботу з будівельної механіка – книгу «Напружений стан складених дисків та пластин».

З 1958 року і до кінця свого життя Д.В.Вайнберг був беззмінним керівником кафедри будівельної механіки Київського інженерно-будівельного інституту.

У1961 році ініціював, створив та очолив проблемну науково-дослідну лабораторію тонкостінних просторових конструкцій при  КІБІ, до якої увійшло багато талановитих випускників нашого університету. Проводив велику роботу з впровадження наукових досліджень в будівельну промисловість. Багато уваги приділяв науковій роботі зі студентами, впродовж багатьох років був науковим керівником студентського наукового суспільства будівельного факультету. Наукова діяльність професора Д.В.Вайнберга мала вплив на роботу кафедр, факультетів, університету в цілому, дослідження Науково-дослідного інституту будівельної механіки сприяли підготовці докторських дисертацій, під його впливом було захищено ряд дисертацій з нарисної геометрії, інженерної графіки, будівельних машин та суміжних наукових напрямків.

Д.В.Вайнберг працював у КІБІ 43 роки, пройшовши шлях від аспіранта, асистента, доцента до декана, завідувача кафедрою, професора, за цей час підготував 14 наукових співробітників, став автором понад 100 наукових праць, серед яких сім монографій. Все, що було ним зроблено, робилось з великою віддачею власних сил. Останній його лист закінчувався словами: «Человек создан на Земле творить добро людям».

Життя професора Давида Веніаміновича Вайнберга обірвалось на 68-му році 5 березня 1973 року в місті Харкові. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Із статті завідувача кафедри будівельної механіки професора В.Баженова в газеті «Архітектура і будівництво»

Follow by Email
YouTube
Instagram
Telegram