Жудін М.Д.

Микола Дмитрович Жудін (14.12. 1891 – 5.12.1968)

 Кандидат технічних наук, професор, засновник  і завідувач кафедри металевих та дерев’яних конструкцій (1930-1967), член-кореспондент Академії будівництва і архітектури УРСР (1958).

Народився 14 грудня 1891 року в місті Бердичів, в родині українського художника, каліграфа та вчителя малювання Дмитра Ананійовича Жудіна. Невдовзі родина переїхала до Кам’янець-Подільського, де Дмитро провів дитячі роки,  отримав середню освіту в архітектурному училищі. В 1913 році Микола Дмитрович вступив до Київського політехнічного інституту на інженерно-будівельне відділення, яке з успіхом закінчив у 1918 році. Ще будучи студентом він розпочав  свою трудову діяльність (у 1915 році), працюючи техніком будівельником в Київському окрузі шляхів сполучення.

В 1922 році Жудін почав працювати викладачем кафедри будівельної механіки і опору матеріалів на інженерно-будівельному відділенні Київського політехнічного інституту. А із заснуванням Київського будівельного інституту Жудін був запрошений до нового учбового закладу на посаду завідуючого кафедрою металевих та дерев’яних конструкцій. Цю кафедру Микола Дмитрович очолював беззмінно до 1967 року.

Одночасно з цим в 1933-1958 роках Микола Дмитрович Жудін працював завідуючим відділенням, а згодом старшим науковим співробітником в інституті будівельної механіки Академії наук УРСР.

Свої наукові праці він присвятив вивченню пластичних деформацій в металевих конструкціях. В 1939-1941 роках під керівництвом Жудіна в інституті будівельної механіки було виконано велику роботу по проєктуванню та експериментальному дослідженню моделей колон для будинку Рад в Москві (проєкт так і не було втілено в життя).

В 1938 році М.Д.Жудіну була присуджена вчена ступінь кандидата технічних наук та присвоєно вчене звання доцента без захисту дисертації, враховуючи високу наукову та педагогічну кваліфікацію.

В роки війни, з 1941 по 1943 рік, Жудін очолював кафедру будівельних конструкцій Куйбишевського інженерно-будівельного інституту (Росія).

З 1943 по 1948 працював заступником директора (проректором) з навчальної та наукової роботи КІБІ та одночасно завідував кафедрою металевих і дерев’яних конструкцій, читав курс лекцій «Металеві та дерев’яні конструкції». Після війни він продовжив працювати в інституті будівельної механіки АН УРСР, консультував проєктні та будівельні організації.

Жудін брав участь у проєктуванні великих об’єктів Києва: мосту Патона, пішоходного паркового мосту, плавального басейну КВО (нині Міністерства оборони України), Палацу спорту.

Протягом свого життя М.Д.Жудін підготував 16 кандидатів технічних наук, написав понад 30 наукових робіт, серед яких 8 монографій. Він вперше систематизовано виклав основні положення і теорію розрахунку сталевих конструкцій, що працюють в пружно-пластичному стані. Виконав експериментальні дослідження стійкості колон високих будівель, відкрив явище підвищення межі текучості сталі при згині.  Один з найвідоміших його трудів  – підручник «Стальные конструкции» (Москва, 1957 рік), який став цінною інструкцією для студентів та будівельних організацій, був перекладений та видавався за кордоном.

В 1958 році Микола Дмитрович був обраний членом-кореспондентом Академії будівництва і архітектури УРСР, та в той же рік йому було присвоєно вчене звання професора без захисту докторської дисертації. За високі заслуги був нагороджений орденом «Знак пошани» та багатьма медалями.

Пішов з життя Микола Дмитрович 5 грудня 1968 року на 77 році життя. Похований в Києві, на Центральному кладовищі (Берковці).

 

Follow by Email
YouTube
Instagram
Telegram