Наукова діяльність кафедри інженерної геодезії

Наукова діяльність кафедри спрямована за напрямками:

      • розробка технології побудови інженерно-геодезичних мереж при зведені та експлуатації інженерних споруд;

      • математичного оброблення геодезичних вимірів;

      • інженерно-геодезичного забезпечення будівельно-монтажних робіт;

      • дослідження деформацій інженерних споруд;

      • теорія та практика інженерно-геодезичних вишукувань.

    Викладачами кафедри виконувались:

        • спостереження за деформаціями магістрального газопроводу «Братство» у зсувних районах Карпат (М.Г. Відуєв, П.Г.Шевердін);

        • розробка методів вхідного контролю геометричних параметрів реакторних відділень АЕС (П.І.Баран, С.П.Войтенко);

        • розроблено і впроваджено на 4-му блоці Рівненської АЕС технологію безприпускового монтажу устаткування реакторного відділення (П.І.Баран, С.П.Войтенко);

        • спостереження за деформаціями Обухівського біохімзаводу (В.С. Старовєров, В.С. Корпас);

        • визначенню геометричних параметрів лінійного прискорювача елементарних частинок інституту фізики АН УРСР (В.С. Старовєров, М.І. Тарасенко);

        • геодезичне забезпечення зведення телевеж у м.Києві, Кіровоградського та Ізмаїльського телецентрів (П.І. Баран, С.П. Войтенко, В.Д. Мінаков);

        • дослідження деформацій покрівлі 4-го блоку Чорнобильської АЕС (С.П. Войтенко, О.М. Самойленко;

        • інженерно-геодезичне забезпечення реконструкції спорткомплексу «Олімпійський» (С.П. Войтенко, Р.В. Шульц) та інш.

      Результати наукових досліджень співробітників кафедри постійно публікуються у престижних геодезичних виданнях: Вісник геодезії і картографії (Україна, Київ); Інженерна геодезія (Україна, Київ); Геодезія, картографія і аерофотознімання (Україна, Львів); Сучасні досягнення геодезичної науки і техніки (Україна, Львів); Землевпорядний вісник (Україна, Київ);  Geodesia i kartografija (Литва, Вільнюс).

      Публікації та участь в конференціях за роками:

      Викладачі приймають активну участь у вітчизняних та міжнародних науково-практичних конференціях, щорічно приймають участь у наступних конференціях:

        • Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ);
        • Міжнародному науково-технічному симпозіумі «Геоінформаційний моніторинг. GPS і ГІС-технології» ;
        • Міжнародній науково-технічній конференції «Геодезичне забезпечення будівництва: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку» (м. Київ);
        • Міжнародних науково-практичних конференціях: «Новітні досягнення геодезії, геоінформатики та землевпорядкування – європейський досвід» (м. Чернігів);
        • ГЕОФОРУМ (м. Львів)

      Монографії, довідники

      • Специальные нивелирные работы, 1961г.
      • Геодезические работы при крупнопанельном строительстве, 1963г.
      • Геодезические измерения при установке машин и оборудования, 1967г.
      • Вероятностно-статистический анализ погрешностей измерений, 1969г.
      • Геодезические разбивочные работы, 1973г.
      • Справочник по инженерной геодезии, 1978г.
      • Высотные разбивочные работы в строительстве, 1980г.
      • Геодезические засечки, их обобщенные схемы и способы машинного решения, 1986 г.
      • Расчеты точности геодезических работ в строительстве, 1989г.
      • Геодезические работы при монтаже и эксплуатации оборудования, 1990г.
      • Тригонометричне нівелювання в інженерно-геодезичних роботах, 1996р.
      • Справочник по геодезическим работам в строительно-монтажном производстве, 1990г.
      • Геодинамика. Основы кинематической геодезии, 2007г.
      • Геодинамика. Основы динамической геодезии, 2009г та інш.

      Автори: Відуєв М.Г.,  Ракітов В.П., Гржибовський В.А., Крумеліс В.А. , Подрезан В.В., Кондра Г.С., Сердюков В.М., Чмчян Т.Т., Баран П.І., Поліщук Ю.В., Войтенко С.П. та інш.

      НОВИНИ КНУБА

      Теплоенергетик – твоя майбутня професія

      Куди вступати: факультет інженерних систем та екології КНУБА, спеціальність G4 Енерговиробництво (за спеціалізацією G4.02 Теплоенергетика), освітня програма Енергетичний менеджмент, енергоефективні муніципальні та промислові теплові технології. Бути теплоенергетиком – означає не тільки вміти проєктувати, будувати та експлуатувати теплогенераційні потужності, котельні та тепломережі – це означає нести тепло людям, рятувати міста і села, забезпечувати роботу підприємств, упроваджувати нові технології, розвивати альтернативну енергетику й бути одним із найбільш затребуваних і високооплачуваних професіоналів в Україні, у якій у найближчому майбутньому починається велика енергетична перебудова. Раніше українське теплоенергетичне господарство традиційно базувалося на великих теплоелектроцентралях та потужних котельнях, що опалюють цілі міста і мікрорайони. Багатоповерхові будинки у містах отримують тепло й гарячу воду з централізованої системи опалення, яка подається електричними насосами, а значна частина тепла для централізованого опалення надходила від теплових електростанцій і теплоелектроцентралей (ТЕЦ), які використовували надлишок тепла, отриманого під час виробництва електроенергії, для опалення будинків. Сьогодні ситуація стрімко змінюється. Внаслідок варварських терористичних атак російської федерації з 2022 року було пошкоджено або зруйновано 18 великих ТЕЦ і три чверті теплових енергоблоків виведено з ладу. Відтак Україна вже почала відновлення свого теплового господарства за новими технологіями та з використанням нового обладнання і нових джерел енергії. Київський університет будівництва і архітектури – один із найбільш потужних наукових і навчальних центрів, де готують фахівців для цієї великої перебудови і відновлення. Очевидно, що Україна з її багатими природними ресурсами та великими площами поєднає у собі все розмаїття наявних технологій. Ми відновлюємо теплогенерацію на базі спалювання власних викопних вуглеводнів – вугілля та природного газу, а також на базі потужного українського агропромислового комплексу, адже рослинництво може давати високопродуктивне паливо –  побічний продукт, такий як солома чи соняшникове лушпиння, або спеціально вирощене – енергетична верба, біодизель. Більше теплових потужностей будуть живитися електроенергією, отриманою від зеленої енергетики: сонячної, вітрової. Більшого значення набуде використання технології теплових насосів, що збирають підземне тепло. Інтенсифікується використання теплозберігаючих технологій і процесів, зокрема, змодельованих штучним інтелектом. Все це – робота фахівців з теплової енергії, і все це – простір для ринку з величезними інвестиціями. Чим займається теплоенергетик? Він здійснює дослідження, проєктування, монтаж, налагодження й експлуатацію теплоенергетичного обладнання муніципальних, промислових і побутових теплових систем, виконує енергетичний менеджмент та аудит. Як із працевлаштуванням? Диплом теплоенергетика КНУБА дає 100 % гарантії працевлаштування – такі фахівці на вагу золота. Які посади ймовірно займе фахівець-теплоенергетик? Директори, головні інженери, головні енергетики, головні інспектори, головні спеціалісти, процес-менеджери, постачальники теплоенергетичного обладнання, підприємці на ринку теплового обладнання і послуг з підтримки теплових технологій. Місце роботи. Тепло- та електрогенераційні підприємства,  міське господарство, енергетичні підрозділи великих промислових підприємств, оператори ринку тепла, фірми-постачальники обладнання, технологій та програмного забезпечення, продавці енергозберігаючих технологій, виробники і продавці побутового теплогенеруючого обладнання, державні контролюючі та регуляторні органи. Який дохід теплоенергетика?  Сьогодні на ринку праці випускник без досвіду і стажу роботи за спеціальністю гарантовано отримає від 30 тис. грн на місяць. У подальшому зарплата тільки зростатиме. Оплата праці керівника теплогенераційної дільниці великого підприємства може становити 60 тис. грн і більше. Ринки теплового обладнання і послуг з його налаштування дають простір для необмежених можливостей для бізнесу.

      Читати далі »

      М’яка адаптація, а не «заморожування». Доцентка КНУБА представила підхід до збереження архітектурної спадщини

       Збереження архітектурної спадщини – це адаптація до сучасних умов з повагою до минулого, а не «заморожування». Про такий підхід розповіла заступниця декана архітектурного факультету, доцентка кафедри архітектурного проєктування цивільних будівель і споруд Лариса Брідня в інтерв’ю для експертного дайджесту Платформи збереження культурної спадщини. За її словами, архітектурна спадщина – це не лише елементи декору, це частина душі міст. «Місто «пам’ятає» себе через архітектуру. Якщо ми її «витираємо» – втрачається зв’язок між поколіннями. Це не просто втрата будівлі – це втрата сенсів, ритмів, масштабу, усього, що формує обличчя міста», – вважає Лариса Брідня. Вона навела приклад – музей д’Орсе в Парижі, що був вокзалом, а став культурним центром. В Україні ж законодавчі обмеження часто призводять до того, що інвестори відмовляються  використовувати історичні будівлі через правову невизначеність. КНУБА – один із небагатьох університетів в Україні, де вивчення спадщини є частиною базової архітектурної підготовки. В університеті створено лабораторії, де студенти досліджують, сканують і відтворюють об’єкти культурної спадщини. Довідково. Платформа збереження культурної спадщини – спільнота українських та міжнародних експертів зі збереження культурної спадщини, що започаткувала випуск щотижневого експертного дайджесту з матеріалами про збереження спадщини, вплив культури на добробут народу, світові тренди та інтерв’ю з провідними фахівцями. Більше інформації – на Facebook-сторінці платформи. На ілюстрації робота студента КНУБА: Міжнародний конкурс на адаптацію памʼяток промислової архітектурної спадщини «Реновація заводу «Краян» в Одесі під готель».

      Читати далі »

      Кафедра військової підготовки НУО запрошує на День відкритих дверей – сьогодні

      Сьогодні, 2 липня, відбудеться День відкритих дверей на кафедрі військової підготовки Національного університету оборони України, на якій вчаться і студенти КНУБА. Формат: онлайн-зустріч.Початок: 15:00. Підключитися до конференції в Zoom: https://us05web.zoom.us/j/5032172686?pwd=T0pmTW5PWGZFQS9wakthKy8wRT RIQT09 Ідентифікатор конференції: 503 217 2686Код доступу: KVPNUOU Нагадуємо, що зараз триває вступна кампанія на кафедрі військової підготовки. Після закінчення навчання разом із дипломом про вищу освіту випускник отримує звання молодшого лейтенанта запасу згідно з обраною військово-обліковою спеціальністю. Контактні телефони: 063 519 56 17; 044 271 09 72 Анонси наступних днів відкритих дверей – у Facebook кафедри військової підготовки Національного університету оборони України. Більше інформації – на офіційному сайті кафедри. 

      Читати далі »

      У КНУБА вдосконалили підготовку фахівців на факультеті геоінформаційних систем і управління територіями. Вчена рада схвалила результат

      На черговому засіданні Вченої ради КНУБА, яке відбулось 27 липня, однією з ключових тем стали заходи з удосконалення підготовки фахівців на факультеті геоінформаційних систем і управління. Сильні сторони та напрями подальшого розвитку факультету представила деканеса ГІСУТ Олена Нестеренко.  Факультет ГІСУТ готує за двома спеціальностями – G18 Геодезія та землеустрій та А7 Фізична культура і спорт, загалом за дев’ятьма освітніми програмами, зокрема унікальними для будівельного профілю університету. Станом на червень 2025 року на факультеті навчається 331 студент бакалаврського та  90 студентів магістерського рівня – всього 421 студент, а також 18 аспірантів. Серед сильних сторін факультету названо: «Ми поступово розширюємо міжнародну співпрацю, оновлюємо матеріально-технічну базу, підвищуємо наукові результати і шукаємо нові формати залучення молоді до навчання та викладання. Попри виклики, факультет розвивається і тримає високу планку якості», – зазначила деканеса факультету геоінформаційних систем і управління територіями Олена Нестеренко. Вона також повідомиола, що на факультеті ГІСУТ втілено кілька міжнародних проєктів спільно з Німецькою службою академічних обмінів DAAD. Результат одного з них переміг на міжнародній виставці Intergeo2022, у межах іншого проєкту факультет отримав обладнання для запису відеолекцій. Студенти факультету брали участь у тижневих воркшопах з відвідуванням закладів освіти в Німеччині та Іспанії. Викладачі факультету працюють над підвищенням наукових здобутків. У 2024 році були опубліковані 27 статей у виданнях, що індексуються наукометричною базою Scopus та Web of Science, опубліковано 34 статті у виданнях, що індексуються Copernicus, та 22 статті у закордонних і вітчизняних виданнях. Близько 15 % публікацій написані у співавторстві зі здобувачами освіти.  На факультеті діють програми академічної мобільності. У 2023 році дві студентки протягом семестру навчалися в Університеті природничих наук у місті Зальцбург (Австрія), а також студенти та викладачі взяли участь у Літній школі Варшавської політехніки. У 2024 році в межах співпраці з Державною службою геодезії, картографії та кадастру України було реалізовано стажування доцентки факультету в Міністерстві природних ресурсів Канади в місті Оттаві. У 2025 році студентка факультету пройшла семестрове навчання в Університеті Західної Аттики в Афінах (Греція). Разом із тим, доцільно посилити роботу над розширенням міжнародних освітніх програм, зокрема англомовних, залученням молодих викладачів, удосконаленням навчально-методичних матеріалів та системи стимулювання професійного зростання науково-педагогічних працівників. Факультет демонструє динамічний розвиток, а Вчена рада підтримує кроки, що сприяють інтеграції до європейського освітнього простору та зміцненню конкурентоспроможності підготовки фахівців. Загальний висновок комісії Вченої ради КНУБА про стан та заходи з удосконалення підготовки фахівців на факультеті геоінформаційних систем і управління територіями: роботу факультету визнано задовільною. Університет продовжить підтримувати ініціативи, спрямовані на вдосконалення освітнього процесу, інтернаціоналізацію, тісну співпрацю з ринком праці та розвиток наукового потенціалу факультету. Голова комісії – декан будівельно-технологічного факультету Володимир Гоц. Більше фото – тут.

      Читати далі »

      Студенти будівельного факультету отримали премії від «Peikko Україна» за найкращі бакалаврські проєкти

      В університеті підбили підсумки конкурсу кваліфікаційних проєктів, який проводився серед студентів бакалаврату будівельного факультету з ініціативи партнера КНУБА компанії «Peikko Україна». Участь у конкурсі взяли чотири студенти, преміальний фонд для переможців становив 45 000 гривень.  Для участі в конкурсі студенти мали обрати тему бакалаврської роботи, в якій застосовано використання різних інноваційних рішень від фінської компанії Peikko, для з’єднань у залізобетонних конструкціях. Автори мали дослідити можливості технологій та їх вплив на процес і строки будівництва. Вибір технічних рішень, які стануть предметом дослідження, студенти робили самостійно. Проєкти учасники презентували перед журі конкурсу у присутності представників академічної спільноти університету. До складу журі ввійшли фахівці компанії-виробника на чолі з директором «Peikko Україна» Юрієм Тромсою.  Автори дипломних проєктів показали різні приклади застосування у будівництві виробів та технологій Peikko, які дають можливість спростити низку процесів, заощадити матеріали, гарантувати високий рівень надійності конструкцій і в результаті досягти вищої ефективності зведення будівель і споруд порівняно із застосуванням традиційних технологій.  Журі оголосило переможців конкурсу і призначило грошові премії: за І місце – 20 000 грн, за ІІ – 15 000 грн і 10 000 грн – за ІІІ місце, яке розділили між собою два учасники. Конкурс «Rebuild with Peikko» став одним із прикладів, як КНУБА підтримує поєднання освіти, науки та бізнесу, щоб адаптувати навчальний процес до потреб сучасного ринку.  Більше фото – тут.

      Читати далі »

      З Днем архітектури України! Вітання ректора Олексія Дніпрова

      Вітаю архітекторів, педагогів і студентів з Днем архітектури України! Це привід нагадати про значення архітектури як фаху, що формує простір нашого життя – від щоденної функціональності та зальної естетики до символів національної ідентичності. Україні, яку належить відбудувати і розвивати, потрібні сучасні архітектурні рішення та висококласні фахівці. Київський національний університет будівництва і архітектури вже понад 95 років забезпечує якісну освіту в цій галузі – готує архітекторів, здатних працювати з реальними викликами, створювати сучасне середовище і впливати на майбутнє. Ми вдячні поколінням архітекторів, які отримали знання в нашому університеті й залишили гідний спадок у вигляді втілених по всій країні проєктів. Пишаємося викладачами, які формували і формують найкращу архітектурну школу КНУБА. І щиро підтримуємо нашу молодь – креативну, сміливу, амбітну. Саме вона творитиме нову Україну. Архітектурні проєкти формують обличчя міст, стають візитівками епох, а з часом – частиною культурної спадщини. Важливо не лише творити, а й зберігати – і ми цьому також навчаємо. Бажаю всім представникам архітектурної спільноти натхнення, впевненості у власних рішеннях і належного професійного визнання! З повагоюОлексій Дніпров, ректор КНУБА

      Читати далі »
      Translate »