Наукова діяльність кафедри інженерної геодезії

13 серпня 1898 року народився видатний український архітектор, автор проєкту будівлі Верховної Ради та викладач КНУБА (на той час Київський інженерно-будівельний інституту). Головний проєкт – будівля Верховної Ради України Найвідомішою роботою Володимира Заболотного стала будівля Верховної Ради України (тоді – УРСР) у Києві. Проєкт поєднав риси класичної архітектури та сучасні на той час конструктивні рішення. Будівля вирізняється гармонією пропорцій, виразним куполом і монументальною композицією. Читайте також: Випускники КНУБА: Борис Жежерін – архітектор, який створив один із символів Києва Інші знакові роботи Окрім будівлі парламенту, Заболотний працював над багатьма проєктами, зокрема генерального плану для Черкас, Кременчука, Кривого Рогу та житлових будинків, зокрема у центрі Києва. Ці роботи вплинули на розвиток архітектурного обличчя українських міст у середині ХХ століття. Викладацька діяльність у КНУБА У 1930-х роках Володимир Заболотний викладав у Київському інженерно-будівельному інституті, правонаступником якого є КНУБА. Архітектор пройшов шлях до професора, поєднуючи педагогічну роботу з практичною архітектурною діяльністю. Під його керівництвом студенти брали участь у розробці низки проєктів, які були згодом реалізовані. Спадщина Володимир Заболотний залишив по собі архітектурні твори, які стали національними символами, та педагогічні напрацювання, що вплинули на розвиток української архітектурної школи. Його ім’я назавжди пов’язане з історією КНУБА та української архітектури. Нагадаємо, у приміщенні Центру культури та дозвілля працює музей КНУБА, де можна дізнатися про історію та видатних випускників. Музей працює з понеділка до п’ятниці: з 10:00 до 16:00.

У КНУБА обладнали інтерактивний тир та  спеціальний клас для занять із нового предмета – «Теоретична підготовка базової загальновійськової підготовки» (БЗВП). У тирі студенти зможуть у комфортних умовах відпрацьовувати базові навички роботи зі зброєю – автоматичною, короткоствольною, а в перспективі навіть протитанковою. Викладач може створювати власні сценарії стрілецьких вправ для тренування різних навичок. Використання тиру дає змогу краще підготуватись до виїзду на полігон. Що таке БЗВП З 1 вересня 2025 року «Теоретична підготовка базової загальновійськової підготовки» стане обов’язковою для студентів-чоловіків усіх закладів вищої освіти України. Курс триває 300 академічних годин: 90 – теоретичні заняття, 210 – практична підготовка. Теоретична частина відбувається в університеті та охоплює вивчення видів озброєння, військової техніки, тактичної підготовки, основ використання безпілотників. Практична складова відбувається у навчальних центрах сил оборони і включає стрілецьку підготовку, тактичні вправи та роботу з військовою технікою. Чоловіки проходять підготовку обов’язково, жінки – за бажанням.

Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА) та українська компанія Kapelou запустили магістерську програму «Проєктування та супровід мехатронних систем» на факультеті автоматизації і інформаційних технологій. Щоб розвивати нові напрями співпраці, КНУБА та Kapelou підписали меморандум. Магістерська освітня програма орієнтована на випускників будівельних та інженерних спеціальностей, а також фахівців з автоматизації технологічних процесів, електроприладів, автоматики та гідравліки. Потенційними роботодавцями таких фахівців є великі компанії у сфері ритейлу чи поштового сервісу, що працюють з інфраструктурою складської логістики. Випускники зможуть орієнтуватися в інноваціях, визначати потреби в удосконаленні процесів та обладнання мехатронних систем, ухвалювати рішення про автоматизацію операцій і навчати персонал працювати з комплексними системами. Крім того, КНУБА розглядає можливість впровадити дуальну форму освіти на базі Kapelou – поєднання теоретичної підготовки в університеті та навчання на промислових об’єктах компанії. Довідка. Kapelou LLC – український лідер у сфері автоматизації внутрішньої логістики. Понад 10 років на ринку, реалізовано понад 350 проєктів для клієнтів з України, Німеччини, Болгарії та Грузії. Компанія має власне виробництво площею понад 3800 м² та понад 150 фахівців. Спеціалізується на розробці й упровадженні транспортних систем, конвеєрів, сортувальників, автоматизованих стелажів, візуальних систем контролю, Pick-to-Light та IT-рішень для управління логістикою.

3D-друк у будівництві, віртуальна та доповнена реальність, штучний інтелект і BIM-технології стали важливими складовими розвитку сучасної інженерної освіти та науки. Про це в коментарі Build Portal до Дня будівельника розповів ректор Олексій Дніпров. Він додав, що університет впроваджує сучасні технології у навчальний процес, щоб готувати фахівців, які зможуть працювати з цифровими інструментами. «Інноваційність стала одним із наших пріоритетів, адже майбутнє української будівельної освіти і галузі – саме у технологічному розвитку», – наголосив ректор. Адитивні технології (3D-друк у будівництві) – тривають дослідницькі проєкти для запровадження адитивного будівництва та створення нових матеріалів. Науковці університету розробляють новітні бетонні суміші з використанням відходів, зокрема зруйнованих конструкцій, для будівництва методом 3D-друку та традиційним способом. Технології віртуальної та доповненої реальності (VR/AR) – використовуються в освітньому процесі для моделювання будівельних об’єктів та візуалізації архітектурних проєктів. Штучний інтелект та аналітика даних –  AI-рішення інтегруємо в системи управління будівельними процесами, зокрема для оцінки пошкоджень будівель, прогнозування стійкості конструкцій та оптимізації логістики. Також використовуємо в навчанні системи дистанційного моніторингу будівельних конструкцій. Інтеграція ВІМ (Building Information Modeling) – КНУБА впроваджує ВІМ у навчальний процес та втілює спільні проєкти з бізнесом, зокрема щодо цифрового моделювання будівництва. За його словами, ці інструменти дозволяють не лише моделювати об’єкти з високою точністю, а й оптимізувати процеси будівництва, зменшувати витрати часу та ресурсів. Говорячи про енергостійкість, ректор повідомив, що університет реалізував проєкт із встановлення сонячної електростанції потужністю 50 кВт, яка частково живить спортивний комплекс. Також корпуси обладнали генераторами для забезпечення безперебійного навчального процесу навіть на випадок тривалих відключень електроенергії.

КНУБА – профільний університет, який готує високопрофесійні інженерні кадри для галузі, що є основою відбудови країни. Ми навчаємо за передовими технологіями – BIM, VR, штучний інтелект. Тримаємо фокус на сучасних міжнародних стандартах, орієнтуємось на екологічне й енергоефективне будівництво за принципом build back better. КНУБА – лідер за кількістю заяв вступників на спеціальність G19 Будівництво та цивільна інженерія. Нам довіряють, ми це цінуємо і продовжуємо розвиватись, щоб тримати високу планку. Завжди пишаємось нашими випускниками, які розвивають будівельну галузь. Зі святом, колеги! Разом відбудуємо сучасну європейську Україну. Олексій Дніпров, ректор

Культурна спадщина стає драйвером розвитку міських територій. Про це розповіла завідувачка кафедри міського господарства факультету урбаністики та просторового планування КНУБА Любов Апостолова-Сосса у коментарі Платформі збереження культурної спадщини. «Пам’ятка – це як перлина в короні, її цінність формується не лише її власними характеристиками, а й тим, де і як вона розташована, що знаходиться поруч, як цей об’єкт взаємодіє з ландшафтом і прилеглою забудовою», – наголосила Апостолова-Сосса. За словами експертки, важливо зберігати не лише саму пам’ятку, а й середовище довкола та контекст. Вона зазначила, що історико-архітектурні опорні плани слід сприймати не лише як перелік обмежень для містобудівної діяльності. Вони можуть стати основою для формування туристичних маршрутів, ревіталізаційних проєктів і якісних публічних просторів. Успішна ревіталізація – це коли об’єкт не просто зберігається, а «оживає, стає магнітом – не тільки для туристів, а й для мешканців». «Важливо не зводити ревіталізацію до поверхової адаптації історичних об’єктів під готелі чи ресторани. На першому місці – збереження. Мають бути чіткі правила: охоронні договори, обмеження на кількість відвідувачів, контроль за станом об’єкта», – застерігає науковиця. Серед вдалих прикладів ревіталізації викладачка називає шахту Цольферайн в Ессені, газометри у Відні та парк High Line у Нью-Йорку – простори, які зберегли автентику, ставши при цьому частиною сучасного міського життя. Любов Апостолова-Сосса зауважила про важливість просвітницької роботи: без розуміння спадщини як ресурсу – владою, бізнесом і громадою – сталий розвиток неможливий. Більше інформації про збереження культурної спадщини – на Facebook-сторінці платформи.