Ректор КНУБА з візитом у Бородянці

Бородянка –селище на Київщині, зруйноване ворогом під час повномасштабного вторгнення. 10 місяців тому в цьому селищі жило 13 тисяч людей. Російські окупанти принесли сюди смерть і руйнування. Вони хотіли вчинити те саме з усією Україною. Але наше військо відбило наступ. У Бородянці російські окупанти обстрілювали житлові квартали з багатоповерхівками та приватні будинки, магазини, школи, дитсадки, скидали бомби з літаків. Ніяких військових об’єктів в селищі немає. Зате є пам’ятник Тарасу Шевченку. Його погруддя, що стоїть на однойменній площі вже понад 20 років – від серпня 1999 року, розстіляти пострілом в голову!

За кілька днів початку війни багато будинків в Бородянці перетворилися на суцільні руїни, була знищена інфраструктура, на вулицях стояли розстріляні автомобілі. Рік роботи і Бородянка  почала набувати цивілізованого вигляду. Інспектують руйнації в цьому селищі спеціалісти КНУБА. Саме тому делегація КНУБА на чолі з ректором Петром Куліковим і відправилася в це містечко подивитися, що зроблено за 10 місяців.

Один зі спеціалістів КНУБА Володимир Рашківський, зав кафедри будівельних машин КНУБА, що працює на відновленні Бородянки, місцевий житель. Про перші дні війни розповідає так: «24 лютого у мене був день народження. Позвонили мої батьки. Привітали і сказали, що почалися військові дії. Ми зв’язалися з деканом, дізналися, що робота відміняється. Чекали що 2-3 дні і все закінчиться для нас в кращу сторону. А далі у нас активно почала працювати важка артилерія. Багато людей залишилося в Бородянці. Я прийняв для себе рішення, що краще побути вдома. Можна було застрягти в дорозі. І нікуди не потрапити, як це ми  побачили пізніше. Дуже багато машин приватних були по дорозі завалені в кювети з простреленим склом. А на початку ми сприймали ситуацію так,  ну їздить якась техніка, літають вертольоти. Ми з вікна виглядали. Всі дороги були перекриті і тільки через Бородянку був шлях. 25-26 лютого пішла через місто  ворожа техніка.  У нас не працювали магазини. Було світло, вода ще була. Місцеві активісти передали, що роздаватимуть продукти. Всі хто залишився брав, що хотів. А першого березня прилетіла перша ракета на вулицю Центральну. І будинку не стало. А в підвалі були люди. Військові кажуть, що скидалися на житлові будинки бомби по 100 кг. Зараз ми оцінюємо руйнування з будівельної точки зору – все знищено до фундаменту, до паль. А в будинках були люди. Попадання о 7.40 ранку. Люди були вдома, дехто в підвалі. Але тут підвал, як технічний поверх використовувався, це не бомбосховище. А до цього був артилерійський обстріл. Вулицями містечка йшли ворожі танки».  

В Бородянці немає жодних військових частин, складів чи об’єктів стратегічного значення. Проте, кажуть спеціалісти, за попередніми підрахунками це містечко під час окупації російськими військами зазнало збитків більш, ніж на150 мільйонів доларів. Очевидці кажуть – найбільше дісталося музичні школі – каменю на камені на залишили загарбники!…  Пройшло майже 10 місяців з початку війни. Місто відновлюється. На сьогоднішній день спеціалістами КНУБА обстежено  20 багатоквартирних будинків. А з приватними – близько ста. Починали з попереднього обстеження. Це була волонтерська місія. Не сертифікований звіт, а з’ясування стану пошкоджень. Адже на травень місяць минулого року ніякої технології обстеження зруйнованих вибухами будівель не існувало.  Щоб з’ясувати, що зі зруйнованими будинками робити, треба було вивчити питання. Тоді було вирішено, що приватний сектор лягає на плечі місцевих громад. А решту – обстежують спеціалісти КНУБА . Підписали договір з Мінрегіонбудом. Жили вдома у  Володимира Рашківського, зав кафедрою будівельних машин КНУБА. На роботу приїхали зі спальними мішками, харчами і водою.  Адже в травні, коли спеціалісти КНУБА почали роботу, в Бородянці не було  ні світла, ні газу, ні води. Розділилися на групи,  ходили містом і вивчали об’єкти.  Були і розмінування.  А розбирати почали в липні місяці. За інформацією міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, щоб розібрати лише один зруйнований багатоповерховий будинок, спецалістам потрібен тиждень.

Від КНУБА в Бородянці в різні періоди працювали від 12 до 20 людей.  І експертна група 10 чоловік.   Без експертів ніяк, адже будинок треба віднести до однієї з категорій: знести чи відремонтувати. Прийняти таке рішення – це  велике навантаження на інженера. Мають бути беззаперечні аргументи,  як і що зробити. Ну наприклад, дім наче вцілів, але тріщина на капітальній стіні. Це майже смертельний вирок для будинку. Але люди не розуміють. Дім стоїть, начеб то цілий  і іншого житла не має! Довелося інженерам щей психологами попрацювати! Треба було не тільки з» ясували рівень пошкоджень, а ще й переконати мешканців, що жити в такому будинку не можливо! І вдалося. На сьогодні в місті залишилося кілька зруйнованих будівель. Але про них в наступному матеріалі. Зазначимо тільки, що ректора КНУБА, який  підтримав спеціалістів, що працюють в Бородянці, з посмішкою і повагою  зустрічали Георгій Єрко, в.о. голови Бородянської селищної ради та Юрій Міщенко, начальник відділу містобудування і архітектури  Бородянської ОТГ. Відбудуємо Україну разом!

 Далі буде.

Прес-служба КНУБА