Загальна інформація

В університеті працює сімейний лікар. Прийом пацієнтів проходить за адресою: вул. Освіти, 7. Гуртожиток № 5. I поверх у холі. Координатор лікарів: Кущ Олена Михайлівна, тел. 067-582-58-53 Телефон гуртожитку №5 для довідок: (044) 249-71-26.. Прийом студентів проходить за наявності студентського квитка, викладачів – за направленням директора студмістечка.

Максим Токарев 18.09.1996 – 23.10.2022 Випускник 2019 року будівельно-технологічного факультету.    Навчався в Київській міській гімназії № 178, закінчив КНУБА у 2019 році. В юнацтві долучився до вболівальників футбольного клубу Ультрас «Динамо» (Київ), був представником колективу «Neighborhood». У віці 17-ти років Максим став активним учасником Революції гідності, пройшов увесь Майдан, мав поранення.  18 лютого 2014 рятував людей із пожежі, коли горів Будинок профспілок на Майдані Незалежності.  Був членом Правого Сектору, отримав подяку, підписану Провідником Правого Сектора Дмитром Ярошем. Пізніше доєднався до Муніципальної варти Солом’янського району. Цікавився політикою, мріяв стати народним обранцем (депутатом). Успішно закінчив школу помічника народного депутата, пройшов стажування на посаді помічника-консультанта депутата КМДА Горбунова Я. В. Хоча мав дуже поганий зір — мінус шість, у лютому 2020 добровільно підписав контракт із Військово-морськими силами Збройних сил України, воював у лавах 503 Окремого батальйону морської піхоти. Від початку повномасштабної війни, з 24 лютого 2022, Максим Токарев, знаходився в зоні бойових дій (Марьїнка, Авдіївка, Піски, Торецьк, Красна Поляна й ін.). Двічі виходив з оточення та, у складі бойового підрозділу, виконував завдання командування на лінії фронту. У червні 2022 р., в результаті вибухової травми, отримав вогнепальне осколкове поранення, після лікування повернувся на фронт. У ніч з 23 на 24 серпня 2022, на честь відзначення Дня Незалежності, разом із товаришем, зайшли на тимчасово окуповану територію та встановили прапор 503 ОБМП. Остання посада: командир бойової машини — командир відділення морської піхоти. Мав позивний “Насім”. 17 жовтня 2022 року його підрозділ йшов у розвідку в селище Опитне Донецької області.   23 жовтня, в останній день, коли підрозділ Максима вже повертався із завдання на базу, хлопець виводив своїх побратимів із селища. Він йшов першим і в сутінках не помітив розтяжку. Уламок зачепив артерію на шиї, спасти Максима було неможливо. Всі його бійці залишились живими. Ціною власного життя Максим врятував життя своїм побратимам! «Він завжди казав: “Я там борюся за ваше майбутнє. Якщо не ми, то хто?” Він мріяв, щоб ми жили в цій країні, як хочемо. Щоб у  наших дітей було майбутнє. Він хотів щось змінити», — розповідає сестра. Прощання відбувалося на Майдані Незалежності в Києві. Похований на Алеї героїв в  Державному історико-меморіальному Лук’янівському заповіднику. Вшановуючи пам’ять загиблого Максима Токарева, 25 жовтня 2023 урочисто відкрита меморіальна дошка на його честь на фасаді гімназії № 178 Солом’янського району м. Києва. Портрет загиблого розміщений на Алеї героїв Солом’янського району біля Солом’янської районної державної адміністрації міста Києва.   Пошановування. Токарев Максим Павлович у 2023 році нагороджений Орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно). https://hromadske.ua/ru/posts/on-vsegda-shel-pervym-potomu-i-podorvalsya-istoriya-pogibshego-voennogo-maksima-tokareva

Олексій Боровик    – 28.11.2023 року Випускник факультету ФІСЕ 2003 року     Похований Олексій Вікторович Боровик на Совському кладовищі в місті Києві. Слава Герою!

Олександр Шакаєв 08.07.1983 – 08.11.2023 Випускник будівельного факультету 2005 року, спеціальність ПЦБ. Мешканець Вінницької області, Сутисківської громади. Загинув 8 листопада 2023 року в районі населеного пункту Кринки Херсонської області. https://suspilne.media/vinnytsia/626233-dvadcat-drugij-misac-vijni-zagibli-geroi-vinniccini/ https://www.facebook.com/story.php/?story_fbid=1156978408668915&id=100030703014858&paipv=0&eav=Afaem1HCpGxyCDZhAHmHQAGXGgr79T7UVkw82-zX3X11_ji8QctxR5YBfKM8_QzvQ10&_rdr

Ігор Бондаренко Випускник 2019 року факультету ГІСУТ, спеціальність Геодезія та землеустрій. Він загинув при виконанні бойового завдання в н.п. Марїнка.

Іван Бохан 16.06.1985 – 23.06.2024 Випускник архітектурного факультету 2009 року. Іван Бохан народився 16 червня 1985 року у місті Києві. Більше 15 років Іван проживав у селі Мотовилівка. Закінчив загальноосвітню школу. А у 2009 році – архітектурний факультет Київського національного університету будівництва і архітектури.  З перших днів повномасштабного вторгнення Іван Бохан вступив до місцевої тероборони.   З липня 2022 року вступив до Національної гвардії України, далі служив у підрозділі спеціального призначення в складі бригади НГУ “Буревій”, виконував бойові завдання на одному з найгарячіших напрямків фронту. 23 червня 2024 року життя Івана обірвав ворожий обстріл – він отримав осколкові поранення в живіт. Вічна пам’ять та вічна слава Герою!  Поховали Захисника у місті Київ на Берковецькому кладовищі. “Спочивай з миром, Вань. Ти завжди був класний”, – написав заступник міністра економіки України Олексій Соболев. Волонтерка руху “Незламні” Юліана Тетенькіна  розповіла, що Іван був справжнім патріотом, він вмів палко кохати Україну і люто ненавидіти русню. Чоловік у 2022 році приєднався до лав київської територіально оборони. Він мінявся чергуванням, щоб їздити з волонтерами в Бородянку, і там вперше на власні очі побачив, що коять із українськими містами російські окупанти. Знайомі згадують Івана як креативного, творчого й в хорошому розумінні дивакуватого чоловіка. Він будував плани на майбутнє з власною родиною, адже не так давно створив нову родину, одружившись із коханою, з якою познайомився у Бородянці.  У Івана вдома залишились батько Анатолій Аліксович, мати Наталія Юріївна, дружина Галина і донька Поліна. https://fastivnews.city/articles/367250/na-vijni-za-ukrainu-zaginuv-ivan-bohan-geroya-hovatimut-na-berkoveckomu-kladovischi-u-kiyevi https://rupor.com.ua/news/bez-tata-zalyshylas-malen-ka-don-ka-na-fronti-zahynuv-molodyy-natshvardiiets-z-kyieva-foto/